Вісті озерця

2021-09-06 02:50:34 #болото_моє Я так зрозумів, що всім прикольна моя ця куца історія з затриманням, райвідділком, ізолятором, судом і оце все. Воно насправді 3 дні, але розказувати і рефлексувати можна всі 30. Та, тут таке пріключєніє, шо ще рік вспоминатиму, бо я впєчатлітєльний… Відкрити / Коментувати

2021-09-06 02:39:06 #болото_моє

Я так зрозумів, що всім прикольна моя ця куца історія з затриманням, райвідділком, ізолятором, судом і оце все. Воно насправді 3 дні, але розказувати і рефлексувати можна всі 30. Та, тут таке пріключєніє, шо ще рік вспоминатиму, бо я впєчатлітєльний як баба.

Так от, тут Олександра написала чудовий пост про сучасних людей, які не здатні брати на себе моральні обов'язки. Вийшло так, що власники завєдух і магазинів не впускали християн, які бігли по вулиці від мусорів. Не впускали, бо не хотіли самі робити вибір - чи достойна ця людина порятунку.

Олександра каже, що взяла б на себе відповідальність, і якби побачила лгбт-активістку, яка жене як навіжена вулицею від копів, то врятувала б її. А вже потім сама розбиралася з нею по свойські - вшкварила б малій по її ЛГ і БТ ременякою.

І от в мене є що тут додати.

Коли я з пацанами попав в мусарку, до нас не прийшов жоден правозахисник. Ні лівий, ні нейтральний.

Журналісти теж цим всім теж погребували.

У кожного з нас в Одесі було щонайменше по 10-15 кєнтів, подружок і знайомих, які навіть не спромоглися спитати що воно і як воно.

Всі ці люди насправді не погані чи якісь безвідповідальні. Вони просто не хотіли брати на себе обов'язок робити вибір. Не хотіли бачити в нас ані ворогів, ані друзів. Не хотіли запаритися над тим, аби вирішити, що ми заслужили так-то.

Всі ті, хто цікавилися долею затриманих були зазвичай з ними якось близькі, тобто вже визначилися з тим, які ми. Типу - я спілкуюся з цим чуваком, він норм, то треба йому якось помогти.

Люди, які нейтрально ставляться до ситуації, просто не хотіли зайвий раз грузити голову тим, щоб якось в чомусь розбиратися.

Я подумав, шо сам часто робив такі штуки, особливо в останні відносно ситі часи.

Відтепер обіцяю робити як в босоногому дитинстві, коли ми гуртом бігли дивитися на кожну бійку наших старших товаришів. Ми обирали за кого ми вболіваємо і потім билися і самі - за нашого фаворита. Ми робили вибір і відповідали за нього. Бо вже такі прості речі не варто делегувати хитрому дядькові в синенькій формі.

Думаю щось таке мав на увазі Богдан, коли говорив свою коронну фразу про " мій світогляд не змінився з 5 років". Відкрити / Коментувати

2021-09-05 23:54:56 #болото_мистецтва

Раджу всім завжди пам'ятати що ваші політичні погляди втілюються на певну реальність і, відповідно до неї, видозмінюються.

Наприклад, коли ваша мрія про військо валькірій, яке йде у Вальгаллу, на нашому субстраті втілюється у стрій курсанток, який фальшиво виспівує "Меч Ареч" гурту Тінь сонця. Відкрити / Коментувати

2021-09-02 14:01:12 Я отчаянним родився,
І нічим не дорожу.
Якшо голову отрублять,
Я каструлю прив'яжу.

@ne_smian Відкрити / Коментувати

2021-08-25 01:03:35 Дугін каже ето другоє @nechto_nichto Відкрити / Коментувати

2021-08-25 00:18:00 #болото_мистецтва

Олег Скрипка колись заїхав ногою Дугіну по морді. Треба буде найти контакт Скрипки і спитати чи правда. Відкрити / Коментувати

2021-08-20 17:25:02 #болото_кіно Тут жаліються на українське кіно. Отож, був такий мужик, Ігор Стрембіцький. Сам родом з Івано-Франківщині. І от взяв Ігор, та й зняв за 15 000 гривень короткометражку "Подорожні". І вона виграла золоту пальмову гілку в Каннах у 2005 році. Тріумф… Відкрити / Коментувати

2021-08-20 16:58:33 Він потім ще, правда, інтерв'ю давав.

"На жаль, я не можу назвати себе “новим українським кіном” чи, тим паче, новою українською хвилею, тому що одна крапля не може зватися хвилею. Десять хвилин чи триста метрів плівки нічого не міняють: ситуація може змінитися тільки зсередини. Розумію, що перспектив на майбутнє теж немає. Я без рожевих окулярів дивлюся у це “майбутнє з перспективами". Відкрити / Коментувати

2021-08-20 16:57:43 #болото_кіно

Тут жаліються на українське кіно. Отож, був такий мужик, Ігор Стрембіцький. Сам родом з Івано-Франківщині. І от взяв Ігор, та й зняв за 15 000 гривень короткометражку "Подорожні". І вона виграла золоту пальмову гілку в Каннах у 2005 році. Тріумф, перемога! Щоправда його брифінг у Каннах транслював один лише український журналіст.

Так от, після перемоги Стрембіцький поїхав до України. В аеропорту його ніхто не зустрічав. За словами Стрембіцького, він завернув приз Канського кінофестивалю в газету, щоб не вкрали, і поїхав в село додому.

Після цього його слід губиться. Відкрити / Коментувати

2021-08-17 23:21:09 #болото_мовознавче

Справжня мовна проблема в Україні. Відкрити / Коментувати