#читаємоПсалтир (щодня о 22-й) 103 псалом [Псалом Давида про | Padre Poltava
#читаємоПсалтир (щодня о 22-й)
103 псалом
[Псалом Давида про сотворіння світу.]
1 Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу.
2 Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро.
3 Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш.
4 Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я.
5 Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку.
6 Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води.
7 Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають.
8 Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них.
9 Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю.
10 Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.]
11 Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою.
12 Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям.
13 Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля.
14 Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі.
15 І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини.
16 Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх.
17 Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище.
18 Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців.
19 Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій.
20 Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова.
21 Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі.
22 Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх.
23 Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора.
24 Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого.
25 Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої.
26 Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому.
27 Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час.
28 Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом.
29 Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться.
30 Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі.
31 Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх.
32 Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять.
33 Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.
34 Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі.
35 Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя!
