Щороку навесні та восени Україна переводить стрілки годинника | parlamentua

Щороку навесні та восени Україна переводить стрілки годинника на годину вперед та назад. Українці живуть за таким принципом вже майже 40 років, попри неодноразові спроби скасувати цю традицію.

Але якщо Верховна Рада до 28 березня підтримає у другому читанні Закон про обчислення часу в Україні (проєкт №4201), то українці більше не переводитимуть годинники. 3 березня нардепи зробили перший крок до цього.

Зараз "літній" та "зимовий" час застосовують у понад ста країнах. Зокрема, така практика поширена майже в усіх європейських державах. Також сезонні переведення годинника відбуваються у США, Канаді, Мексиці, Ізраїлі.

Зміна часу більше притаманна саме розвиненим країнам. Країни "третього світу" не так цікавляться економією електроенергії та живуть за одним часом весь рік. А ось в екваторіальних країнах таке сезонне переведення годинника і зовсім не має особливого сенсу.

Проте, влітку 2018 року в Євросоюзі пройшло голосування з приводу доцільності переведення стрілок. Тоді ухвалили рішення, що після квітня 2019-го кожна країна буде сама вирішувати, чи міняти їй час чи ні, а загальних рекомендацій від Європарламенту вже не буде. Відтак останній обов’язковий перехід на літній час у ЄС відбувся в неділю, 31 березня 2019 року.

Чимало вчених сходяться на думці, що жодних заощаджень електроенергії від переходу на сезонний час не відбувається. У 2007 році японські вчені розробили комп’ютерну модель для розрахунку сезонних переведень часу, і вона показала відсутність помітної економії енергії.

Того ж року вчені з Кембриджського університету у Великій Британії у своїх дослідженнях з’ясували, що перехід на літній час аж ніяк не зменшує, а навпаки, — стимулює рівень споживання електроенергії.

Незабаром американські вчені взагалі з’ясували, що переведення стрілок годинника на літній і зимовий час негативно впливає на здоров'я людини — порушує якість сну, а також підвищує ймовірність інфарктів і інсультів.

За словами дослідників, зміна часу порушує синхронізацію біоритмів людини з природним освітленням. Також вона "забирає" 15-20 хвилин сну у дорослих людей, а у школярів та студентів — більш ніж пів години нічного відпочинку. На відновлення якості сну потрібно приблизно два тижні.

Чому ж переведення годинників не скасують? Такі спроби були, однак голосів народних депутатів для ухвалення такого рішення постійно бракує. Хоча одного разу вдалося: у 2011 році постановою Верховної Ради було скасовано повернення на "зимовий" час, тобто парламентарі вирішили не робити сезонних переведень годинників.

Як наслідок, у західних регіонах громадськість була стурбована таким нововведенням. Люди хвилювалися, що їм доведеться йти на роботу та вести дітей до школи у темряві. Тож майже одразу цю постанову визнали такою, що втратила чинність.

Детальніше про можливі наслідки скасування переходу на "літній" та "зимовий" час читайте за посиланням.