3 березня виповнився рік від моменту, коли в Україні зафіксува | parlamentua

3 березня виповнився рік від моменту, коли в Україні зафіксували перший випадок коронавірусу. За цей час світ пережив кілька хвиль пандемії, розробив вакцини і активно щеплюється, аби повернутися до нормального життя і потрохи відновлювати економіку.

Тим часом в Україні фіксують стрімке зростання недужих, зокрема важких хворих, а вакцинація відверто провалена з низки причин. Що ж нині відбувається у "червоних" регіонах, чому лікарі заявляють про колапс медсистеми і чи вдасться Україні позбутися коронавірусу.

Що відбувається з коронавірусом у західних областях

Нині, як і на початку пандемії, від коронавірусу найбільше потерпають західні області України – Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська. Перші дві перебувають у "червоній" зоні через стрімке поширення хвороби та високий відсоток госпіталізації. Тут перепрофільовані під ковідні більшість лікарень і госпіталів, однак місць катастрофічно не вистачає. В Івано-Франківську розгорнули навіть мобільний шпиталь, однак поки що його потужності ще не використовують. На дорогах області облаштували карантинні блок-пости.

Складна ситуація також у "червоній" Житомирській та Вінницькій областях. На "помаранчевій" Вінниччині вже переведені на дистанційку школи і запроваджено низку транспортних обмежень. Традиційно високою є і захворюваність у Києві та Київській області.

У всіх перелічених областях кількість госпіталізацій і нових випадків в рази переважає кількість одужалих і тих, кого виписали з лікарні, а отже, навантаження на медсистему зростає.

Подекуди лікарі кажуть, що якщо тенденція збережеться, то доведеться займатися медичним сортуванням, як то було минулої весни в Італії чи Іспанії - людей, чиї шанси вижити були невеликі, просто відправляли додому, не приймаючи до медзакладів, аби дати шанс тим, хто молодший і може вилікуватися.

Чи справляється медицина із піковими навантаженнями, чому лікарі заявляють про колапс

За рік, що минув, українці щодня спостерігали, як з екранів телевізорів благодійники везли ШВЛ, на "Великому будівництві" відкривали сільські амбулаторії, перепрофільовували лікарів, підводили кисень, але суттєвих зрушень у медицині, на жаль не сталося. Бо основна проблема, як кажуть лікарі, не в тому, щоби поставити ліжко у палаті, а щоби хворого на тому ліжку мали ким і чим лікувати.

Тут ми не будемо згадувати ще й про проблему пожеж в лікарнях, бо ж нашвидкуруч перероблені кисневі ліжка у будівлях ще минулого століття із радянськими комунікаціями десь та загоряться рано чи пізно, підтвердженням чому є пожежі у лікарнях Львова та Запоріжжя.

Тож говорячи про роботу медиків та здоров’я пацієнтів, відзначимо, що небезпека - це не лише коронавірус, але й умови, в яких медики працюють, а пацієнти лікуються.

Українські лікарні, як у світі загалом, фізично не пристосовані до такої кількості важких хворих під час пандемії. Інакше кажучи, іноді ліжко просто нема куди поставити, а оскільки у більшості випадків ліжко потрібно ще й забезпечити киснем, то проблема "множиться на два".

Особливо гостро вона стоїть нині в обласних центрах – Івано-Франківську, де люди лежать у коридорах, і Чернівцях. З Франківська хворих возять аж у Львів і це попри те, що хоч невеликий, але резерв у місті ще є.

Про те, яким повинен бути "ідеальний" карантин та чи допоможе він подолати хвилю коронавірусу, читайте за посиланням.