Про успіхи, наукові перспективи, питання фінансування українсь | parlamentua

Про успіхи, наукові перспективи, питання фінансування української Антарктичної місії та обіцянки президента Зеленського ми поспілкувалися у другій частині інтерв’ю з директором Національного Антарктичного наукового центру Євгеном Диким.

Зараз українські науковці в Антарктиді розпочали новий напрямок біологічних досліджень - так званий біопроспектинг.

Це історія про те, що тварини, рослини, а особливо мікроорганізми, які виживають в екстремальних умовах, наприклад, під озоновою дірою під ультрафіолетом, у воді -2 градуси, при значних перепадах температур, вони мають для цього якісь спеціальні пристосування, грубо кажучи, якусь "супер силу".

"Якщо ми з’ясовуємо генетичні та біохімічні механізми, які дають їм цю "супер силу", то ми далі зможемо це використовувати в біотехнологіях і в селекції тут на континенті", - зазначив науковець.

За його словами, в усій Антарктиді вижило всього два види квіткових рослин. Одна рослина із родини гвоздичних, друга - із родини злакових, тобто, дуже близький родич наших вівса, пшениці і так далі.

"Якщо ми "розкрутимо" як виживає цей злак, то це далі дозволяє, наприклад, методами генної інженерії вмикати гени такої ж стійкості в нових сортах, наприклад, пшениці. А враховуючи зміни клімату, які зараз дуже швидко відбуваються, нам потрібні більш стійкі сорти, зокрема до посухи. Так от, Антарктида одне із тих місць, де можна взяти ключі до цього", - пояснив Дикий.

Ба більше, українські дослідники вже мають перші результати в цій царині.

"Виділили вже близько 10 речовин перспективних нових антибіотиків із антарктичних мікроорганізмів. Хоча, на жаль, цикл від перспективної речовини до ринку займає приблизно 10 років, і це навіть у західних корпорацій. Втім "гонка озброєнь" між людиною і хвороботворною бактерією відбувається постійно. Людина винаходить нові антибіотики, за якийсь час поширюються резистентні до них штами. Тож пошук нових кандидатів на антибіотики це дуже перспективний напрямок", - розповів він.

Окрім того, українці долучилися до міжнародних дослідницьких проєктів.

"Один з них - європейська програма "Горизонт 2020", де ми стали учасниками проєкту щодо моделювання клімату в Антарктиді. Ще один проєкт в цій же царині знань стартує наступного року, адже його оголосили "Роком полярних передбачень", світова наукова спільнота спробує значно посилити можливості прогнозу клімату і погоди для обох полярних регіонів Арктики і Антарктики. І от ми потрапили серед опорних країн, на чиїх станціях буду проводити ці дослідження", - додав директор центру.

Також науковці останні роки почали співпрацю з приватним бізнесом.

"Зокрема співпрацюємо з риболовецькою компанією, яка займається виловом антарктичного криля в Південному океані. Вони інвестували гроші і дозволили на їхньому траулері (судно для промислового вилову риби, - ред) змонтувати комплекс приладів, який допомагає визначати цілу низку параметрів води за бортом. Тож весь цей час поки судно на промислі, а це десь 8 місяців на рік, ми отримуємо оперативні дані про стан Південного океану. Цим мало хто може похвалитися, такий комплекс приладів називається "Фейрі бокс". Вперше їх почали ставити в Європі на паромах у Балтиці, а от в Антарктиді "Фейрі бокс", що постійно працює, поки що один - наш", - похвалився Дикий.

Скільки коштів виділили на фінансування української антарктичної місії, читайте за посиланням.

А першу частину інтерв'ю дивіться тут.