Сьогодні минає три місяці з часу повномасштабного нападу Росії | Пасторський щоденник

Сьогодні минає три місяці з часу повномасштабного нападу Росії на Україну. Ці три місяці змінили весь світ без перебільшення, змінили Україну, змінили суспільство, змінили церкву. Ці три страшні місяці відкрили страшну правду про сучасну Росію – її армія в Україні показла, що вони вспадкували фашизм з яким колись ми разом боролися в усьому вимірі. Таке враження, що дух Гітлера і нацистів вселився в путіна і російський народ.

За три місяці сучасне покоління українців дуже гостро зрозуміли і переживає фашизм, який з наших днів асоціюється з росіянами - тому рашизм.

Це час для України неймовірної болі й біди. Не раз чув від старих людей, що такого навіть за німців не було: безглузде й безпідставне вбивство громадян, безглуздий розстріл багатоповерхівок і приватних будинків, величезного масштабу насильство і мародерство.

Це час, який відкрив, що церква настільки ідеологічно зливається з панівною елітою, що відмежовується від братерської спільності у Христі: від тепер особа політичного вождя є перепоною для братства у Христі (або потрібне попереднє признання і прийняття путіна лідером світу, вершителем (палачем) долей народів і головним (а)моральним авторитетом).

Я не розумію, як можлива екклезіологічна єдність з християнами, для яких вихваляння диктатора, руки якого в крові, а слова то суцільна брехня є духовним ділом.

Молюсь про Боже чудо - щоб подарував перемогу на ворогом незрівнянно більшим, підступнішим, цинічним.
Молюсь про розкаяння російського народу за війну і легітимізацію влади, яка принесла руйнування, насильство і смерть.
Молюсь про ще важче - розкаяння російських християн за «невмішательство» - мовчання перед лицем брутальної загарбницької війни їхнього уряду (почалось ще в 2014) і розкаяння за перейняття імперського духу і мислення (русского міра).