Привіт! Вибач, що так пізно пишу. Ти ще не спиш? Повір, що | Щоденник пастора

Привіт!
Вибач, що так пізно пишу.

Ти ще не спиш?

Повір, що я не забув про цей особливий день в твоєму житті і пам'ятаю, що у тебе сьогодні свято. Насправді я думав про тебе цілий день з самого ранку і просто не знав, що написати, точніше як передати словами все те, що є в моєму серці.

Ти не повіриш, але сьогодні я плакав від усвідомлення того, наскільки ти прекрасна. Коли я дивлюся в твої неймовірні волошкові очі і милуюся тим, як на вітрі розвивається твоє золотаве волосся, то в мене просто перехоплює подих. Твоя мова солов'їна, а твої пісні просто зачаровують. Твоя гостинність і щедрість дивує всіх. Ти дуже обдарована та різностороння. Тебе цікаво пізнавати і ти не перестаєш дивувати, хоча ми знайомі вже багато років. Але по-особливому мене дивує в тобі твоя сила волі, незламний дух і готовність до самопожертви, яка часта грала з тобою злий жарт. Тобі довелося пережити неймовірні страждання і випробування, та й зараз, очевидно, не найкращий період в твоєму житті. Однак ти далі живеш, радієш, цвітеш, часом плачеш та сумуєш, але не здаєшся і рухаєшся вперед щоб з кожним днем ставати ще кращою. Тобою неможливо не захоплюватися і я радий, що ти є.

Найбільше, що я хочу тобі побажати сьогодні - це миру. Нехай мир буде в усіх куточках твоєї широкої душі. Нехай Бог подарує тобі Свій мир, нехай благословить тебе щоб ти була благословінням для інших.

Вітаю тебе з днем народження!
Молюся за тебе і люблю тебе,
моя Україно!