Pavlo Derkach

2022-08-28 18:52:49 МІСЦЕ СИЛИ

Я люблю побути один
Серед лісу, де первісна тиша
Відчуває вібрацію змін,
І торкається серця струни.

Не важливо скільки годин
Йде процес, але меншає тріщин
У душі, що гірка, як полин
Від токсичної зливи війни.

Я люблю лишитися сам
Біля річки, тут сум мій спливає,
Прикрашає це місце, мов храм,
Різнотрав'я чарівний букет.

І шепочуть квіти вітрам:
Біль природа знов перемагає,
Й заживляє скривавлений злам -
Слід прильоту ворожих ракет.

Наодинці світлі думки
Формулюють цілі й задачі,
Проникають у нервів нитки,
Спонукаючи розум до дій.

Ніби іклами хижаки,
Розривають світ біди й невдачі,
Але ліс і потоки ріки
Будуть сповнені віри і мрій.

І щоб пульс надії не згас,
Сприйняття я вимкну трагічне.
Доки рани зцілює час,
З лабіринту є вихід простий.

Хай життя тепер без прикрас,
Екстремальне і зовсім не звичне,
Тож безцінно кожному з нас
Місце сили для себе знайти.

Павло Деркач
16.07.2022 Відкрити / Коментувати

2022-08-25 10:40:22 Доброго ранку!
Друзі!
Хто у Львові, чи планує бути там у суботу. Приходьте на благодійний літературний вечір в Копальню Кави, де поміж іншого будуть читати і мої вірші.
Дякую! Відкрити / Коментувати

2022-08-23 10:08:45 ОБЕРІГ

Читає Ірина Коханська.
@irynamyname Відкрити / Коментувати

2022-08-17 19:35:24 ТАК СКЛАЛОСЯ

Так склалося, що ти не поряд спиш,
І ліжко зігріваєш десь не вдома.
Мені частинку теплоти залиш
В часи, коли майбутнє невідоме.

Я відчуваю: очі знов сумні,
І розриває ніч душевна втома.
Незатишно ніде під час війни
У не своєму ритмі метронома.

На карті переїздів і адрес
Як відшукати втрачену нірвану?
Нам гаджети дарують антистрес:
Побачитись хоча б на тлі екрану.

У миті безнадійної журби,
Вклади свою любов у кілька речень.
Смартфону швидкокрилі голуби
Їх донесуть в місця, де небезпечно.

Ця надвагома ніжність теплих слів
Додасть життя у сил моїх багаття,
І в серці зазвучать, немов би спів,
Твої молитви, мантри і закляття.

Ти чистим кришталем в душі дзвениш,
І, наче талісман, оберігаєш.
Так склалося, що хоч не поряд спиш,
Та все одно коханням зігріваєш.

Павло Деркач
01.08.2022 Відкрити / Коментувати

2022-08-10 19:18:45 ВЕЧІРНЯ ТИ

Сьогодні небо знов мінорне.
Від ранку парить - буде злива.
Вдягни коротке плаття, чорне,
Мов ніч тендітне і звабливе.

Відчуй в душі чудовий настрій,
І посміхнись в своєму стилі.
Прикрасять стіл букетом айстри,
Такі ж як ти: п'янкі і милі.

Наш ресторан - пуста кімната,
І грає музика з ютюбу,
Танцюй, кружляй, ти того варта!
Цілуй мене у спраглі губи.

Кохай так палко, мов в останнє,
В обіймах щастя неповторне,
І з пліч магічним заклинанням
Спаде додолу плаття чорне.

Чарівна блискавок заграва
На стінах намалює тіні.
Вечірня ти легка й яскрава,
Немов роса на павутинні.

І в час, коли лиха негода
Заллє дощами сонне місто,
Мій сум втамує твоя врода,
І вуст коралове намисто.

Павло Деркач
10.07.2022 Відкрити / Коментувати

2022-07-28 07:32:26 ПІСЛЯСМАК

Цей світанок пам'ятають усі,
Навіть хворі на амнезію,
Він палає у кожній сльозі,
В попелище стираючи мрію.

І тремтить, мов дитячі пальці
Переляк у тривоги хвилини.
Кольорові сни зникли вранці,
В чорно-білих жахи і руїни.

Цей світанок не забути ніяк,
Він тавро на поверхні шкіри,
І повільний його післясмак
У серцях робить чорні діри.

Огорнув підсвідомість туман,
Розчинивши надій тотеми,
В кровотечі душевних ран
Потопають нервові системи.

Цей світанок вкрав мирне життя,
Розділивши на до і після,
Він сиреною спокій відтяв,
Мов лещатами розум стиснув.

І вплітає війна, наче шов,
У свободи гіркі скрижалі,
Імена усіх тих, хто пішов,
Голосами, що борються далі.

Павло Деркач
20.07.2022 Відкрити / Коментувати

2022-07-25 11:06:16 Я ЗАЛИШАЮСЬ ТУТ!

Читає оперний співак Петро Радейко. Відкрити / Коментувати

2022-07-21 10:16:40 СТРІЧКА

Ти мені сьогодні наснилась
Поміж квітів у сукні яскравій,
З середини літом світилась,
І плекала зап'ястями трави.

Невагома лугом літала,
І босоніж йшла через роси,
Синьо-жовту стрічку вплітала
У свої розпущені коси.

Дивувалась з вправності вітру,
Що гнав хвилі золотим ланом,
Розглядала неба палітру,
Зачарована вранішнім станом.

Так невимушено загравала,
Кожен рух - каміння коштовне,
Моє серце вмить зігрівало
Твоїх мрій кохання безмовне.

Все сміялась, наче дитина:
Безтурботна, вільна і щира,
Мов казкова, ніжна світлина,
Закрутила радісним виром.

Ледве чутно пісню співала,
Я хотів торкнутись рукою,
Та сирена сон обірвала,
Збивши з ніг стрімкою рікою.

Павло Деркач
06.07.2022 Відкрити / Коментувати

2022-07-13 23:19:07 АКВАРЕЛІ

Коли обставини диктують зміни,
І відчуття є, що втрачаю скарб,
З твоїх очей писатиму картини,
Лише словами, бо не маю фарб.

І не важливо, мила, яка відстань
Нас розділяє, аби був зв'язок.
Коханий голос - моя тиха пристань,
Й дієві ліки від сумних думок.

Коли лунатимуть розлуки ноти,
Й життя мінорами наповнить час,
Я уявлятиму, що ти навпроти,
І посміхаєшся, як в перший раз.

Теплом торкаєшся ледь чутно шкіри,
Свої флюїди світлом віддаєш,
І почуттям моїм немає міри,
Хоча й печалі теж немає меж.

Заходу сонця ніжні акварелі,
День проводжають у таємний світ,
Немов оаза посеред пустелі,
Наче твердиня під багном боліт.

Хай захистить твій сон любові тиша
Високим муром з сотнями бійниць,
Вночі я римами малюю вірша,
В полоні глибини твоїх зіниць.

Павло Деркач
26.06.2022 Відкрити / Коментувати

2022-07-09 12:04:52 СВІТАНКОВИЙ ШОВК

Ця ніч наших мрій сльоза,
Так мало, і так багато.
Ти міцно в мене вросла,
Обійми не розірвати.

Вже скоро настане день,
Забудь про розлуку вбивчу,
Я кожну з твоїх пісень
До ранку напам'ять вивчу.

Я збірку твоїх поем
В очах сумних прочитаю,
Твій погляд - то мій едем,
А дотик - ключі від раю.

Цінуємо кожну мить,
Хвилини найщасливіші,
Прощання завжди болить
Мовчанням посеред тиші.

Легкий світанковий шовк
Заграє напівтонами,
В кімнату зробивши крок,
Без слів заговорить з нами.

Ось ліжко, а ось квитки,
Доведення теореми,
Кохання вплело рядки
В твої пісні і поеми.

Павло Деркач
04.07.2022 Відкрити / Коментувати