Продовження ударів по російських НПЗ Сьогодні уночі українськ | PEKHNO

Продовження ударів по російських НПЗ

Сьогодні уночі українські дрони вчергове атакували російські енергетичні обʼєкти. Під прицілом вперше опинився Новоросійськ та вдруге - Туапсинський НПЗ.

Із жовтня Україна завдала вже більше 20 ударів по російських НПЗ. Що дає нам такий асиметричний інструмент у бойових діях?

Удар по економіці РФ, який не впливає на Захід

Як би не намагалися «продати» цю маячню американські ЗМІ, від ударів по російських НПЗ нафта не може дорожчати. А навпаки - її ціна падає.

З кожним ударом зменшується можливість росії переробляти нафту в пальне. Наприклад, станом на місяць тому українські дрони вибили 10-11% загальних переробних здатностей країни-агресорки.

Якщо вона не може переробляти нафту - значить змушена її продавати. Вихід цієї нафти на ринок - означає її експорт та збільшення пропозиції нафти на ринку. Збільшення пропозиції = зменшення ціни.

До того ж, російську нафту марки Urals (має великий вміст сірки) можуть переробляти не всі НПЗ. Переважно це переробні підприємства з Китаю, Індії та Туреччини. Саме тому питома вага її переробки лягає саме на російські підприємства - до 80-83%.

Тому висновок. На американський ринок ці удари не впливають. Впливає лише на саму росію, яка втрачає значні ймовірні надходження в бюджет через удари по НПЗ.

Ремонт НПЗ - це також постійне викачування російських ресурсів

Симетрична карта, якою нас б’є росія, коли партнери кажуть, що немає сенсу відновлювати Україну, нашу інфраструктуру та енергетику, якщо не захистити Україну від прильотів російських ракет.

Та ж сама історія й з російськими НПЗ. Захистити НПЗ вони не можуть, відтак отримують удари. Після них - руйнування та ремонт. А ремонт у цьому випадку - штука повільна та дорога.

Адже йдеться про установки з великими та складними частинами обладнання. Західні санкції також впливають, але не повністю перешкоджають доступу російських компаній до спеціалізованої техніки та запчастин.

Окремо важливою є дальність та розмаїття наших дронів-камікадзе. Нещодавно мети було досягнуто на відстані у 1400+ кілометрів.

У цей радіус потрапляє до 65% всіх НПЗ росії. При цьому нашою перевагою є те, що ці заводи, в основному, мають найбільші переробні спроможності: перші 10 НПЗ, окрім Омського, розташовані в зоні досяжності.

Чого чекати в перспективі?

Найголовніше - діяти і завдавати ударів надалі. Й робити це треба, поки противник не зможе знайти оптимального та швидкого рішення проти наших дронових нальотів.

Політичний тиск, як показує практика, на Україну вже не діє.

@pekhno_news