Пожуємо?
Історія жуйки, яка звично сприймається як винахід XX століття, має глибоке коріння в давнині.
Солдати Александра Македонського жували гілки дикої м’яти (гумкою це не назвеш, але навики жування вироблялись стійкі). Ескімоси жували (і жують) китовий жир і китову шкіру. Мешканці Західної Африки жували горіхи дерева кола.
В деяких областях Східної Африки було прийнято жувати ладан — ароматну смолу ладанного дерева.
Андські індіанці жували листя коки. Китайці — корінь женьшеня.
З якого віку ви почали або плануєте дозволяти дитині жувальну гумку?
