переді мною прозора стіна позаду - плити могильні тут неможлива жодна війна слабкий тут безсилий і сильний тут у розколинах мурів живуть чиїсь безнадійні душі і в'ється дурман і стелиться плющ і плющить і тисне і сушить і кисню бракує а також води так мало тепла і простору не йди ти за мною й від мене не йди постій може трохи осторонь бо пощо тобі ці стіни плачу і реготу злого застінки не бійся нічого коли я мовчу не бійся нікого жінко всі пастки капкани й глухі кути розтануть в пітьмі ще досвіту і ми собі зможем нарешті піти відплисти чи відлетіти забути про мури про морок і страх пошарпані вени і нерви...
відпустимо щастя своє в небеса - хай трохи посвятить у темряві #books | Юрій Іздрик "Illumination"
