В самое сердце — от Ольги Любарской. Сатирична п'єса на одну | пýшина перекладає

В самое сердце — от Ольги Любарской.

Сатирична п'єса на одну дію, робоча назва "Але не вас".

Дійові особи:
Український видавничий ринок (УВР)
Перекладачка
Редакторка
Коректорка
Популярна блогерка

УВР: Дуже бракує хороших перекладачів!

Перекладачка: Ну от є я, досвіду понад вісім років, за сторінку стільки-то, можу взятися тоді-то.

УВР: Дуже дорого! Стільки не буває! І, кстаті, ми шукаємо не вас!

Перекладачка: Це нічо, я можу колегу порадити, раптом що.

УВР: Насправді в нас уже є хороша перекладачка. Дуже дешева і в інстаграмі завжди усміхнена, і вобще хвалила наші книжки і завжди нам лайкає. Ви не порадите редакторку?

Перекладачка: Пораджу, чого не порадити.

(Радить редакторку, дає контакти.)

Редакторка: У мене якраз вільний місяць, скажіть, будь ласка, розцінки, обсяг, тему, після кого редагуватиму, щоби я розуміла, чого чекати.

УВР: А скільки ви берете?

Редакторка: Взагалі-то, від стількох до стількох, але залежить від терміну, обсягу, формату, мови оригіналу, якості перекладу. Про який текст ідеться, скажіть, будь ласка?

УВР: На жаль, нас не влаштовують ваші умови. До речі, ви не робите коректури?

Редакторка: Ні, я відмовилася від коректур, але можу порадити колегу. Тільки, будь ласка, скажіть, що то за текст, обсяг, термін, тариф, бодай щось, щоби я не смикала людину дарма.

(У дальньому темному кутку сцени промінь вихоплює Коректорку. Та стоїть мовчки, в очах її безнадія.)

УВР: Знаєте, нічого не треба, дякую. Ви мені колись у фб нахамили, то я тепер вам роботи ніколи не дам.

(Промінь над Коректоркою гасне. Перекладачка і Редакторка дивляться одна на одну, тоді знизують плечима. Пауза, на сцені гасне світло, за кілька секунд спалахує, крім усіх інших на сцені з'являється добре вдягнена і доглянута Блогерка зі смартфоном)

Блогерка: Сьогодні такий щасливий день! Нарешті я буду перекладачкою бестселера! Я ще ніколи не працювала з книжками! Яка честь! Тегаю 36 людей, які підтримали мене на цьому нелегкому шляху! До речі, мені довіряють, тому працюємо без редактора! Це така честь! Звісно, оскільки це перша робота, я роблю це безкоштовно. Так мрію, щоби вийшла ця книжка!

(Робить селфі із глядацькою залою.)

На сцені гасне світло, видно, як хтось підкурює сигарету, але рис обличчя не розібрати. Чути хрускіт металевої кришки на пляшці, шурхіт розірваної акцизної марки, кілька ковтків з горла.

Глядачі виходять із зали в повній темряві, чути матюки, прокльони, удари об стільці, зойки.