Трохи теорії для пояснення неможливості переходу до переговорн | PETRARCHY ✙
Трохи теорії для пояснення неможливості переходу до переговорного вирішення конфлікту між Україною та росією
Переговори з вирішення конфлікту починаються лише тоді, коли учасники переконаються, що вони не мають кращої альтернативи переговорам. Тут необхідно особливо підкреслити слово «найкраща», оскільки, вступаючи в переговори щодо врегулювання конфлікту, учасники зазвичай мають все ж таки кілька альтернатив їм. Альтернативи ретельно вивчаються та розробляються, причому часто це здійснюється паралельно з переговорним процесом. Невипадково при врегулюванні конфлікту можна спостерігати ситуацію, коли переговори проводяться одночасно із спробами застосування інших засобів його вирішення, включаючи збройні.
Учасники конфлікту шляхом спроб і помилок перевіряють можливості і ефективність різних варіантів. З розвитком подій та чи інша альтернатива переговорам може перетворитися у найкращий варіант. Тоді переговори буде перервано, і сторони перейдуть до односторонніх дій. Пізніше вони знову можуть повернутись до переговорів, хоча це вже будуть переговори в нових умовах.
Для того, щоб учасники конфлікту перейшли від односторонніх кроків до спільних, крім відсутності «кращої альтернативи переговорам», їм необхідно визначити ту площину, де можлива дискусія і досягнення угоди. Цю площину називають переговорним простором. Найбільш просто переговорний простір можна уявити в якості лінії:
А1_Б2___А2_Б1 – є переговорний простір
А1_А2___Б2_Б1 – простір для домовленості відсутній
А1 - максимальні цілі країни А
Б2 - припустиме рішення для країни Б
А2 – припустиме рішення для країни A
Б1 - максимальні цілі країни Б
Для наявності переговорного простору необхідно, щоб межі допустимих рішень сторін перекривали один одного.
Допустимі рішення означають, що в принципі той чи інший учасник може погодитись на поступки опонента та не досягти всіх поставлених власних цілей. Зазвичай допустимі рішення містять певні поступки, тому сторони намагаються їх розглядати як запасний варіант для обговорення або як запасну позицію.
Іноді переговорний простір називається простір для торгу. При врегулюванні конфлікту, особливо на початковій стадії цього процесу, сторони справді «торгуються» з приводу взаємних поступок, часто намагаючись зайняти якомога кращу позицію.
Наявність переговорного простору за відсутності "кращої альтернативи переговорам" є основою для мирного врегулювання конфлікту. Однак, іноді, не бачачи можливості вирішити проблеми шляхом односторонніх дій, учасники конфлікту починають переговори і за відсутності переговорного простору, сподіваючись визначити його можливі рамки. Результатом може бути як початок дійсних переговорів щодо врегулювання конфлікту, якщо переговорний простір буде знайдено, так і повернення до односторонніх дій.
Очевидно, що якщо сторони мають кращу альтернативу за відсутності переговорного простору, то потреби в розробці останнього немає, оскільки реалізовуватиметься сценарій односторонніх дій.
Коли учасникам не вдається розробити свої сценарій кращої альтернативи переговорам, вони починають пошук переговорного простору, продовжуючи паралельно пошук кращої альтернативи. Іншими словами, учасники конфлікту діють відразу в обох напрямках: шукають можливості спільного вирішення і одночасно роблять односторонні кроки. В результаті конфлікт то затихає, коли основна увага приділяється виявленню переговорного простору, то розгоряється з новою силою для зайняття кращих позицій. Переговори та збройна боротьба теж тривають паралельно. В результаті врегулювання конфлікту набуває хвилеподібного і нерідко затяжного характеру, а також супроводжується іншими формами активності. Це може бути і звернення за підтримкою в міжнародні організації, і закупівля зброї, і використання засобів масової інформації, і дипломатичні кроки.
(Завтра використаємо цю інформацію для пояснення ходу та тенденцій збройного конфлікту між росією та Україною, тому для розуміння завтрашнього посту, варто прочитати цей.)
@PETRARCHY
