День 182 Сорі, давно не писав. Справа в тому, що перстав їсти | Підкований

День 182

Сорі, давно не писав. Справа в тому, що перстав їсти солодке і життя втратило сеанс. Сьогодні поїв солодкого і сенс повернуся. Вєра сказала, що на честь свята можу собі дозволити.

Хочу привітати вас зі святом. Сьогодні дивився звернення Зеленського і плакав. Спочатку від ємоцій, потім від гордості. Ми настільки талановита нація, що привітальний ролік президента можна висувати на оскара. У категорії іноземний фільм.

Почув прикольну історію, знайомий розказував, що придбав обвіс для автомата, щоб правильно його надіти відкрив огляд на ютуб. Огляд робив, якийсь солдатік із московії.
Тут два висновки:
Перший. Нам треба більше українського контенту.
Другий. Є шанс, що той огляд спрацює проти автора.

Сьогодні бачив у Києві машину, а на ній намальовані дірки від куль. Такий собі гангстерський дизайн. Уявляю, як з власника ржуть на блокпостах, а саме смішне, що він за то заплатив.
Доречі у Миколєві це можуть зробити безкоштовно, а ще без твого відома. То питання удачі.

Ми з вами країна, що може дивувати і перемагати, а ще не дивлячись на увесь пережитий біль, сміятися.
Вірю, що настане день, коли ми усі видалимо додаток «повітряна тривога» та встановимо додаток з пошуку авіаквитків, що особистим візитом сказати дякую, усім країнам, які нас підтримують.
Зі святом. Слава Україні.