Моя Україна! У вишневому садочку Дівчина зростала, І біленьк | Підтримай дитину

Моя Україна!

У вишневому садочку
Дівчина зростала,
І біленьке своє личко
Росою вмивала.
І було її волосся
Прикрашене житом,
І чесав могутній вітер
Її коси літом.
А волошки, її очі,
Сині, наче небо,
Чарували всіх навколо
Від ланів до степу.
А ім'я в дівчини миле,
Україна зветься,
І у грудях її ніжних
Київ-серце б'ється.
Була вона волелюбна,
Шила вишиванки
І слухала солов'їні
Пісні на світанку.
Та піднялася страшна буря,
Небо почорніло,
Засмутились її очі
Й обличчя змарніло.
Заплутались жито-коси,
Нечесані стали,
Посивіла дівчинонька
Й з горя застогнала.
Побачив це сильний вітер,
Побачили роси,
Умили їй біле личко
Й розчесали коси.
І сонечко засіяло
Над нею привітно,
І Дівчина-Україна
Забуяла квітно.

О. Бабяк