Жіночий куточок

2022-09-01 15:10:28 Навчись підбирати свої думки так само, як підбираєш одяг вранці.
Таку рису можна розвинути.
Якщо прагнеш контролювати своє життя - почни з голови.
Це єдине, що треба контролювати.
Бо як не опануєш своїх думок, ти в лайні довіку. Відкрити / Коментувати

2022-08-31 19:20:29 кінець серпня
війна
кожна перемога дається
з боєм
але, якою ціною
і щоб там не було
пам‘ятай
я з тобою
Відкрити / Коментувати

2022-08-31 11:00:31 Найкращий одяг для малюків :) Відкрити / Коментувати

2022-08-30 18:05:42 Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і поміститися в одній! —
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.

Василь Симоненко Відкрити / Коментувати

2022-08-30 10:01:22 Знайшла прикольний український канал МенеджерКа

На каналі окрім цікавинок, як променеджерити будь-що в своєму житті, є безкоштовний курс "Від фахівчині до менеджерки" - базовий курс з менеджменту для жінок.
Як вам? Відкрити / Коментувати

2022-08-29 15:50:24 Чому кожна пісня ніби про тебе???? Відкрити / Коментувати

2022-08-28 12:35:28 я і в думці обняти тебе не посмію
а не те, щоб рукою торкнутися снів
я люблю тебе просто так, без надії,
без тужливих і клятвенних слів. Відкрити / Коментувати

2022-08-27 17:05:24 Привіт!
Це нагадування про те, що ти - молодець!
Ти стараєшся!
A якщо вчора щось не вийшло, то ти можеш спробувати ще раз сьогодні/ завтра/ через тиждень,
коли в тебе будуть сили.

Твоє світелко. Відкрити / Коментувати

2022-08-26 20:55:52 Я в тебе запитав
дорогу до зірок.
Я не картав себе
за цей небесний порух.
Бо скоро буде мла,
Бо скоро буде змрок.
А потім буде ніч,
а потім буде морок.

Ти надійшла мені.
Настала ти мені
на ввесь мій білий світ,
на темний мегаполіс,
щоб я промчав цю ніч,
як месник на коні, -
на голос твій, на зойк,
на голос твій,
на голос. Відкрити / Коментувати

2022-08-25 20:00:32 Раніше мріяли дожити до старості,
тепер - до осені,
хотіли зранку бігати по росі й піску босими,
пити терпкі напої, пірнати в солоні води,
натомість - біжимо в невідоме й віримо,
що небо стає блакитним після кожної непогоди.

Раніше трималися місця біля вікна в автобусі,
тепер тримаємось один одного,
стала близькою ще вчора незнайома людина,
обіймаємо її пошепки, дожидаючись,
коли повернеться голос, а комендантську замінить вільна година.

Раніше чекали, коли звільниться столик біля вікна,
тепер чекаємо на захід сонця в підвалах,
падає з дерев листва, хоче нас заспокоїти,
але ми тримаємось, бо черга за життям -
то найдовша черга, і в ній варто постояти… Відкрити / Коментувати