Ранні роботи
Зінаїди Серебрякової (12.XII.1884—19.IX.1967) здебільшого зображають сюжети сільського життя, мальовничі пейзажі рідних місць на Харківщині. Першу мистецьку славу приніс їй автопортрет, створений у 1909 році. У 1911 році художниця вступає до товариства
«Світ мистецтва», де її роботи сильно вирізняються з-поміж символістів, чиї жіночі образи були більш фатальні та меланхолійні. Тоді як образи
Серебрякової були щирі у своїй відкритості, усміхнені та світлі. Життя родини художниці, її чоловіка та чотирьох дітей назавжди змінили важкі роки революції. Попри те, що її картини з успіхом експонувалися закордоном, вона ледь могла прогодувати родину. Вона відмовлялася від зміни художнього стилю та роботи на партеліту.
В 1920-их художниця виїхала до Франції в надії знайти замовників на портрети, і згодом перевезла туди дітей. Лише багато років опісля міграції до Парижа на батьківщині дітям вдалося зібрати її твори у масштабну виставку.
https://plomin.club/zinaida-serebriakova/
