У «Матриці» розмірковували про проблему свободи, реального й віртуального, що створило небачений раніше «ефект впізнаваності» й стало платформою для величезної кількості фанатських теорій. Четверта частина розширює створений вже понад двадцять років тому всесвіт, відповідає на питання, що залишилися, й стає апологією любові.
Чому поява Нео та Трініті на екранах — це
новий рівень іронії від Лани Вачовскі? Розповідаємо про «
Матрицю: Воскресіння» й дуже просимо не ігнорувати з упертості ностальгійний сиквел:
https://plomin.club/matrix-resurrections/
