Раніше ми б порівняли їх із кадетами Алькасару, а битву за Мар | Пломінь

Раніше ми б порівняли їх із кадетами Алькасару, а битву за Маріуполь з облогою Лейдена. Завжди легко проводити історичні паралелі, шукати приховані причини та описувати глибину символізму. Легко, коли це з дистанції часу. Проте нині не знайти вже Вільгельма Оранського, який врятував би український Лейден, зламавши перебіг битви. Тому розшукуються інші герої.

Над Маріуполем лишається український стяг, поки останні захисники тримають оборону Азовсталі. Це немислима боротьба за відсутності зброї, їжі та води. Більше 500 поранених не отримують належного лікування, бо в польовому госпіталі немає медикаментів. Тіла загиблих повільно гниють, бо холодильники більше не працюють. Росія порушує всі мислимі звичаї війни, поки світ мовчки спостерігає. Серед захисників багато наших друзів із Азову, наших читачів і тих, хто своєю боротьбою вже ввійшов в історію. Нехай це буде історія, яку вони зможуть розповісти нам усім особисто.

Підпишіть петицію для «екстракції» українських військових із Азовсталі. Допоможіть врятувати гарнізон у Маріуполі!