«Війна» Селіна: віднайдені марення у Фландрії Минулого лі | Пломінь
«Війна» Селіна: віднайдені марення у Фландрії
Минулого літа ми писали про неймовірну подію: 77 років потому були знайдені втрачені за часів Другої світової війни рукописи Луї-Фердинана Селіна. Мандри цих 20 тисяч сторінок неодмінно мали б екранізувати: їх переховували все життя кілька антифашистів, виконуючи одну обіцянку, щоб вони не були оприлюднені за життя вдови Селіна, яка в свою чергу прожила феноменально довге життя. Проте зрештою, рукописи отримали шанс на публікацію.
Вже за рік після оприлюднення інформації про знахідку Gallimard опублікував перший із романів — «Війна». Редактором видання став історик, селініанець Паскаль Фуше. Передмову написав біограф автора, письменник і голова Товариства дослідників Селіна Франсуа Жібо.
Написана в 1933 році, книга описує події Великої війни 1914—18 років. Роман був натхненний пораненням автора в бою на бельгійському фронті. Перші читачі резюмують, що він нагадує килимові бомбардування селінівським надривом і зізнанням у ненависті кровожерливим волхвам війни. В тексті чимало сленгу та метафоричної мови, звичної для автора. Попри очікування, сам роман не власне про війну, її опису відведені лише кілька перших сторінок. Дія відбувається в полоні марень під час одужання після бойового поранення у Фландрії.
Фактично це другий роман Селіна, написаний після «Подорожі на край ночі», відкинутий свого часу видавцем, Робером Деноелем. На думку літкритиків, саме «Війна» стає тим пазлом, якого бракувало для розуміння генеалогії формування нігілістичної картини світу автора та історії Фердинана. Паскаль Фуше відзначає, що рукопис роману нагадував виплеск чи видох, спробу позбутися від болю, винісши його на сторінки.
