2021-04-13 20:28:47
Син українки й нащадка грузинського князівського роду стане в'язнем в тоталітарній системі, що жорстоко і болісно обмежуватиме його багатогранний талант –
скульптора, кінорежисера, художника-оформлювача, театрального драматурга і сценариста.
13 квітня 1887 року народився
Іван Кавалерідзе. Улас Самчук називав його «
митцем високої міри» і говорив про його
«змарнований талант кіномистецтва і скульптури». У 30-х Кавалерідзе отримав репутацію дисидента. Його бачення мистецтва і образів історичних особистостей не вписувалося в лещата комуністичної ідеології. Тому його фільми забороняли через
«сепаратизм» і
«націоналізм», а пам'ятники демонтували як занадто
«авангардні» чи
«петлюрівські» (пам'ятники Тарасу Шевченку в Ромнах і Сумах, Княгині Ользі на Михайлівській площі – останній відновили лише в 1996-му).
Втім, і самого Кавалерідзе вважали неблагонадійним, особливо, після війни через спроби відновити Київську кіностудію в окупованому німцями місті. Протягом Другої світової Іван Кавалерідзе керував відділом культури Київської міської управи. Це і позбавило його можливості працювати в кіно. Тільки в роки «відлиги» Кавалерідзе повернеться до створення фільмів, але вони вже не матимуть успіху – занадто багато часу втрачено без роботи і творчих пошуків.
Іван Кавалерідзе зняв чудові фільми
«Штурмові ночі», «Прометей», «Коліївщина», кіноопери
«Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм». «Коліївщина», наприклад, могла б стати першою радянською звуковою кінострічкою, якби не авторові не довелося під тиском цензорів 17 разів переробляти сценарій. Іван Кавалерідзе написав кілька п'єс:
«Вотанів меч», «Перекоп», «Перша борозна», «Тарас Бульба», та ін. Ну і, звичайно ж, Київ, яким ми звикли його бачити, не був би таким без створених скульптором пам'ятників Григорію Сковороді, Ярославу Мудрому та Княгині Ользі.
В історії українського мистецтва він, опальний, але непереможений, лишив свій внесок як один із засновників вітчизняного авангарду й епічного історичного кіно.
555 views17:28
П
