З Україною в серці, до самого кінця: цього дня народилася Ол | PocketBook - усе про книжки📚
З Україною в серці, до самого кінця: цього дня народилася Олена Теліга
Одна з найбільших трагедій України завжди полягала у тому, що на всіх війнах та визвольних змаганнях ми втрачали найкращих – справжній цвіт нації
На превеликий жаль, ця доля спіткала й Олену Телігу, поетку та просвітницю, яку стратили у віці 35 років.
«Хто готує себе лише на те, щоб впрягтися до плуга, завжди матиме погоничів». Ким же була авторка цієї блискучої фрази?
Довгий шлях до українського «я»
Дитинство Теліги пройшло у Санкт-Петербурзі, й хоча батьки її були українцями за походженням, в родині Шовгенівих спілкувалися виключно російською мовою. У 1918 році Олена з родиною переїде до Києва, де її батько працюватиме спочатку професором, а згодом отримає посаду в уряді УНР.
Далі буде драматична поразка української державності та еміграція до Чехословаччини. Саме тут на Олену чекають знайомства з молодими науковцями, поетами й громадськими діячами, які остаточно сформують її погляди на себе, своє призначення та ставлення до України.
Польський етап: голодний ентузіазм і ОУН
1929 року подружжя Теліг переїздить до Варшави, де Олена продовжує свою творчу та громадську діяльність, працюючи в тому числі для «Вісника» Дмитра Донцова. Навіть далеко не найкраще матеріальне становище – часом молода сім’я відверто бідувала – не могли загасити творчий запал Теліги. Але навіть у дуже сміливих на той час феміністських публікаціях, головною темою Олени завжди залишалася Україна.
Тому не дивно, що коли з’явилася така можливість, Теліга радо вступила до лав ОУН. Сталося це у Кракові, у 1939 році. У цьому місті Олена прожила два роки, побачивши на власні очі німецьку окупацію та розкол ОУН, який став для неї справжньою трагедією.
Останні місяці в Києві
У жовтні 41-го року Теліга нелегально повертається до окупованого німцями Києва. Вона очолювала Спілку українських письменників, працювала з газетами «Українське слово» та «Літаври». Теліга чудово розуміла, що така діяльність не могла сподобатися окупаційному режиму, але ігнорувала численні попередження друзів, та продовжувала працювати до останнього.
9 лютого 1942 року, вона пішла на роботу, знаючи про засідку гестапо, а вже в кінці цього ж місяця (орієнтовна дата – 21 лютого) Олену з чоловіком розстріляли у Бабиному Яру.
Дізнатися більше про життєвий шлях видатної української поетки та громадської діячки можна в біографічній книжці про Олену Телігу.
