Є люди, яких ти просто любиш І зовсім не за щось, а просто та | Поезія...💙✍️♥️ Людмила Мельник

Є люди, яких ти просто любиш
І зовсім не за щось, а просто так.
Яких уже ніколи не забудеш,
Які так часто в твоїх снах...

Є люди, які одного разу
Запали в душу назавжди.
І скільки би не пройшло часу... -
Вони є особливими, завжди.

Є люди, про яких згадавши...
Враз посмішка сіяє на лиці.
І голосно так хочеться сказати, -
Ви є найкращі у моїм житті!

Є люди, за якими ти сумуєш...
Бува, так часто, у душі...
Нераз, навіть, сльозинку ти відчуєш..
Що покотилася додолу по лиці.

Є люди, з котрими, певно, не судилося
Продовжувать разом своє життя.
І інколи, здається, вже змирилися,
Та всеодно сумуємо щодня.

Є люди, від яких просте " Привіт ",
Для нас таке велике щастя...
Ми з радістю говорим завжди їм
Слова, що лише найнайкращі.

Є люди, яких ти дуже любиш
І один Бог про це лиш знає.
Ти їх ніколи не забудеш, -
Це певно сердце відчуває...

Є люди, при зустрічі з якими
Ти про усе на світі забуваєш.
Тому що вони є вже не чужими,
Вони, як рідні є, і ти це знаєш.

Є люди, із якими розділяють кілометри... -
Та це не страшно для нас є.
Тому що та любов, що в серці,
Тримає нас разом, сильніше з'єднує..

Є люди, які просто дуже дорогі,
Вони із неба подаровані нам Богом.
За них ми часто молимось в тиші..
СПАСИБІ ЩО ВИ Є, такі чудові!!

Є люди... Вони в кожного свої...
І їх ніхто не зможе замінити!
Вони у нашім серці, у душі...
Ми будем завжди їх любити...

Автор: Людмила Мельник