*** Бог з картинки не заглядає на смітники та вокзали, не чує | Українська поезія📖

***
Бог з картинки не заглядає на смітники та вокзали,
не чує смертельно хворих і не впадає від цього у відчай.
І все, що люди про нього колись казали (чи писали) -
це вигадки для рабів, жорстокість та протиріччя.

Бог з четвертого під’їзду, працює хірургом в шпиталі.
В нього небесні очі, довгі пальці й чорне волосся.
Він сортує сміття, підгодовує бомжів на вокзалі,
і дивується після зміни: як це йому вдалося?

Його дратує, як хтось каже про допустимі любові.
Він принципово не п’є колу і не їсть у фаст-фудах,
бо це псує колір обличчя та шкодить кишківникові.
А він стежить за здоров’ям, в нього ж відповідальність - люди.

Все маячня про бороду, німб та блискавиці в кишені...
Він - це звичайний хірург при вікні, що чекає квітня.
Зерня пшениці й хлібні крихти перебирає у жмені.
Знає про смерть і про те, як людей повернути звідти.

Він не любить дивитись новини і не ходить у храми.
Та промовляє: «Батьку, пронесіть повз мене цю чашу...».
Коли треба обрати: рятувати дитину, чи маму.
Втім, додає: «Не як я хочу, а яка воля Ваша».

Марко Терен