з кожним днем війни мій тривожний рюкзак ставав усе легшим спе | Українська поезія📖

з кожним днем війни
мій тривожний рюкзак
ставав усе легшим
спершу я виклала з нього їжу,
лишивши тільки воду
і калорійний батончик
скільки там людина потребує,
щоб дотягнути до безпеки
потім переглянула одяг:
ніякої спідньої білизни,
ніякої зміни,
крім запасних шкарпеток
якнайтеплішу куртку,
якнайзручніші черевики,
тільки універсальні речі,
в яких можна бігти, впасти,
лежати в пилюці
на холодній підлозі підвалу
в незрозумілих умовах
ніж замінила на більший
сокиру вийняла,
поклала біля ліжка
яка не яка зброя під рукою
книжку замінила на зошит,
і так нічого не заходить,
крім свого.
папір придатний на різне
документи поклала, виклала,
заховала в потаємну кишеню
сама собі доказ свого існування
сама собі документ про освіту,
свідоцтво про стосунки,
сама собі право власності на дім,
у якому тривожний рюкзак
далеко не кожен встигає зібрати
далеко не кожен - забрати

а виявилося, що навіть ключі
не потрібні

Галина Крук