Потрошку розбираю ваші роботи на завдання. Цього разу якось сл | Поетична майстерня Паші Броського 🪶

Потрошку розбираю ваші роботи на завдання. Цього разу якось слабенько. Одна й та сама помилка в багатьох, замість того, аби підігнати слова у завданні під себе – ви відштовхуючись від слів пишете вірш, аби виконати завдання. Типу, якщо "морозиво", то його обов'язково має їсти чи ласувати ним, замість того, аби проявити хоч трошки оригінальності і ткнути ним у морду комусь, пригостити ним безпритульного котика, або порівняти ваші невдалі відносини з морозивом за 13 грн по акції в АТБ. Якщо "навшпиньки", то обов'язково "мышь... кродётся". Якщо "карась", то він обов'язково пливе, або "мов карась", а чому він "мов карась" жодних пояснень немає, хоча можна було б придумати щось на зразок "її очі блищали, мов, луска твого першого карася на сонці, якого ти витягнув у 9 років рибаливши із дідом", і т.д.

Ось це і є відповідь, чому людям потрібна поезія. Вона вчить широкому, глибокому, об'ємному мисленню. Переважна більшість людей мислить лінійно. Коли їм кажеш жопа – вони уявляють жопа. Коли їм кажеш хуй – вони уявляють хуй. Лише поет вміє побачити у жопі космос, а хуї всю сутність буття.

"Мир так прост и понятен, но тебе не понять..." (с)