​Я добровільно пішов у десант, не чекаючи повістки. Але хочу н | Погребиський Олександр

​Я добровільно пішов у десант, не чекаючи повістки.
Але хочу нагадати всім, ворожому уламку чи кулі всеодно.
Найголовніше щоб за бажанням виділити свою значимість ми не втратили спільну мету - Перемогу!
З святом звісно, але мені здається 24-те лютого всіх зрівняло.
Мене сьогодні спитали журналісти:
- « В чому унікальність українців в тому, що вони добровільно стали на захист своєї батьківщини?»
- Ні в чому, відповів я…. Бо це природньо ставати на захист, коли на тебе напали…. Чи під час другої світової Великобританія не стала на свій захист?
Чи США не відкрило другий фронт, хоча знаходилось на іншому материку?
Хіба Грузія не стала на свій захист, коли напала рф? Хіба Чечня не стала на захист, мало того перемогла у першій війні?
Найголовніше робити висновки з власної історії та прикладів інших війн і після перемоги над рф перемогти за мир в Україні, ось саме за мир буде вирішальна боротьба!