Друг, бойовий побратим, товариш…. Це не просто слова…..Для т | Погребиський Олександр
Друг, бойовий побратим, товариш….
Це не просто слова…..Для тих хто ТАМ.
Це слова підкріплені сотняни : «Я прикрию!» , десятками: « Не сумуй, прорвемось!», та впевненістю цінною в життя…
За тиждень знаходження в мясорубці під назвою «Соледар» я не встигав навіть виїхати на ксп бата, яке знаходилось десь на відстані 400 м від піку обмтрілів та піхотних атак…Не встигав бо: «Розставити хлопців», «Перевірити наявність бк»,
«Скорегувати мішку» і т.д., але днсь на восьмий день я все ж таки поїхав зі своїм сержантом з вмз за бк на ксп ( контрольно спостережний пункт ), поїздка була короткою, адже якби ти не розраховував на відносне декількадесяткохвилинне затищщя, твій спокій рано чи пізно, скоріш рано, обриває атака ворога….
По рації:
- Патріот, Патріот я Оззі, я 300……
- Повтори, повтори. Сказав я у відповідь, не вірячи тому, що прозвучало в ефірі…
-Я Т Р И С Т А……
Я вибіг з КСП бату вже забувши про точний перелік БК…..
Звʼязку з сержантом з вмз немає….він поїхав розвертати броню після загрузки б.е.к.а…
Пару хвилин і я бачу силует IVEKO…їде «Мітяй», наш сержант вмз….
-Вітя, щвидко до нас, ОЗЗІ…. 300…
Ми мчимо на всіх порах….
А далі… далі, я бачу Володимир Ткачов, який йде самостійно на двох поранених ногах…. Хапаючи його під руки кричу:
- …………….
Далі іде нормальна мова: - Ти, що не міг дочекатись евакуації?????!
Він знає, що в нас в Баті вона налогаджена добре.
- А навіщо я буду вас відволікати?
- ……………….
Ми витянули Оззі… він живий та лікує свої ноги…
Там в Соледарі нас тримала впевненість один в одному, нас, це 46 аеромобільну бригаду, починаючи від солдата і закінчуючи командиром бригади, який був з НАМи не зважаючи на складні бої та на оточення….Вам не почулось, наш Командир Бригади був разом з нами….
Оззі це мій мій побратим з 2016 року коли він прийшов в 95 Окрему Десантно Штурмову Бригаду…… Сотні бойових чергувань, десятки боїв там, ми не залишали один одного…
І коли в нашу краї з усіх боків попер ворог, намагаючисть отримати остаточну перемогу, мій друг подзвонив мені і спитав:
- Я майже вивез сімʼю, дети є? Куди мені їхати боронити нашу Землю….
Це історія справжня…НАША… я впевнений не унікальна…але це один з моїх друзів, який справжній і я хотів би, щоб ви з нали про нього…
В цьому і суть ДШВ….
