Трішки передісторії: Друга світова війна позаду, події Холодно | ПОЛІТклуб УКУ
Трішки передісторії: Друга світова війна позаду, події Холодної війни ділять Німеччину на Східну, яку контролює комуністичний блок, й Західну - її контролюють країни-переможниці. У 1961-му на саміті у Відні Хрущов, тодішній лідер КПРС, погрожує, мовляв, планує підписати договір зі Східною Німеччиною щодо обмеження впливу Заходу на Західний Берлін. Ще один крок: у Східній Німеччині споруджують Берлінський мур, щоб німці по східний бік не змогли переїхати на захід. Кеннеді ж у відповідь веде мову про мілітарне зміцнення й запевняє, що будь-який удар по Західному Берліну прирівнюватиметься до удару по Штатах. Наступний значущий крок - промова, яку всі запам’ятають надовго.
“Є ті, хто кажуть, що комунізм - хвиля майбутнього. Нехай відвідають Берлін. Є й ті, хто кажуть, що в Європі, як і будь-де, можна співпрацювати з комуністами. Нехай відвідають Берлін. І є навіть ті, хто кажуть що комунізм - система зла, однак він нібито забезпечує економічний прогрес. Lass’ sie nach Berlin kommen. Нехай відвідають Берлін. Свобода породжує чимало труднощів, та й демократія не є взірцевою”. Той меседж вибивав ґрунт з-під ніг опонентів, адже я апелював до слабкості й демократичного ладу, опріч комуністичного.
“У той час, як мур - найочевидніший вияв провалів комуністичної системи, який водночас, як сказав ваш мер, - злочин не лише проти історії, а й злочин проти людства, розділення сімей, дружин і чоловіків, сестер і братів, людей, які хочуть жити разом”.
Наостанок: “Свобода - нероздільна, і коли одна людина поневолена - не вільні усі. Коли ми усі будемо вільні, тоді з нетерпінням чекатимемо, коли місто з’єднається в єдине, і ця країна, і цей величний європейський континент, у мирному й обнадійливому світі”.
“То було таке невимовне відчуття близькості. Якби американці відвернулися б від нас, якби промова закликала б нас покинути наше місто - це було б драматично. Пам’ятаю, як повернувся додому й сказав дружині, що наші страхи завершились, і що все буде гаразд”, - ділиться спогадами про промову Кеннеді Александр Лонґоліус, колишній представник міської ради Західного Берліна.
“200 000 із таким захопленням слухали й вітали кожне слово Кеннеді, що їхні сім’ї й друзі поза муром сповна почули все навіть без радіо чи телебачення, яке усіляко намагалися приглушити комуністи”, - написали 1963 року The Guardian.
