Амбіції світових лідерів на цьогорічній конференції дуже висок | ПОЛІТклуб УКУ

Амбіції світових лідерів на цьогорічній конференції дуже високі, як і вимоги екоактивістів, що заполонили вулиці Глазго. Річ у тім, що на проривній Паризькій конференції 2015-го було домовлено докладати всіх зусиль, щоб втримати рівень глобального потепління нижче 2 градусів, а в ідеалі - до +1,5 градуса середньої температури. Але конкретні зобов’язання держав по скороченню викидів парникових газів були недостатніми для утримання такого рівня. При їх дотриманні, рівень потепління сягне 3 градусів, що було б тотальною катастрофою для людства. Та умови Паризького договору передбачають перегляд національних зобов’язань кожні п’ять років, тож саме від цього саміту очікують, що країни пообіцяють звести викиди парникових газів до адекватних показників.

І хоч саміт триватиме як мінімум до 12 листопада, найважливіші політичні угоди між державами уже оголошені:

По-перше, президент Байден та президентка Єврокомісії фон дер Ляйєн анонсували угоду про всесвітні зобов’язання щодо метану, до якої приєдналися уже понад сто країн. Угода передбачає скорочення рівня викидів метану на 30% до 2030 року.
"Науковці кажуть, що цей газ із потужним парниковим ефектом, спричиняє приблизно половину антропогенного глобального потепління, яке зараз переживає планета," - передає BBC.

По-друге, понад сорок країн домовилися до 2030-2040-их років відмовитися від брудної вугільної енергетики.

І по-третє, понад 130 країн домовилися про зупинення знищення лісів, серед них такі гіганти деревообробної промисловості як Бразилія, Канада та Росія. Вважається, що вирубка лісів спричиняє викиди чверті світових парникових газів. Варто зазначити, що Україна бере участь у всіх вищезгаданих угодах.

Наскільки ж реалістичні такі цілі?

Наразі стоїть питання як усіх цих амбітних показників мають досягати країни, що розвиваються. Адже їхні економіки часто базуються на шкідливих для довкілля галузях, тож відмова від них була б для них як мінімум “пострілом у ногу”. Ще на саміті 2009-го світові лідери домовилися змобілізувати 100 мільярдів до 2020-го року, щоб допомогти країнам, що розвиваються більш плавно перейти на сталі джерела енергетики, але зобов’язання не були виконані. Позитивним знаком є те, що країни Великої двадцятки підтвердили свої фінансові зобов’язання на саміті G20 минулого тижня.

Що буде далі?

Поки країни взяли на себе достатньо зобов’язань, щоб утримати рівень глобального потепління на рівні 1,8 градуса. Це ще не прийнятні для Землі 1,5, але й не апокаліптичні 3 градуси. І це все, звісно, за умови, що усі зобов’язання будуть виконані.

А досвід попередніх самітів і угод, на жаль, не дає впевненості у перспективах такого щасливого майбутнього, адже країни з досить перемінним успіхом виконували свої національні зобов’язання часів Паризької конференції.

Було цікаво? Слухайте наш подкаст повністю, аби дізнатися ще більше новин!