Як же зреагував Київ? Спершу висловлювання України та наших | ПОЛІТклуб УКУ

Як же зреагував Київ?

Спершу висловлювання України та наших західних партнерів були ледь не протилежними: ЗМІ поширювали коментар прессекретаря президента України Никифорова, мовляв, Україна не має підтвердження інформації про ескалацію російських військ. Далі Міністр оборони України Олексій Резніков сказав, що ми не панічно сприймаємо такі новини, бо за 8 років війни вже звикли.

Але позиція України стає все менш виваженою - Military Times опублікувало коментарі Кирила Буданова, начальника Головного управління розвідки в Україні, про потенційне російське вторгнення в січні, яке "матиме гірші наслідки, ніж будь-які дії Росії проти України з початку 2014 року".

Що каже Росія?

У Москві кажуть, що розміщення військ на її території є внутрішньою справою, заперечують будь-які агресивні наміри, а супутникові фотографії називають “неякісними вкидами”.

Чому саме зараз?

Нарощення військ можна назвати закономірним, пише українська інформагенція АрміяInform: Росія "виконала свої "основні осінні" завдання" - добудувати ПП-2 та закріпити владу "Єдінай Расії" на виборах в Держдуму. Тож повернулись до інших невирішених питань - українського зокрема.

Яка ж відповідь Заходу на російські провокації?

У НАТО хочуть продемонструвати Росії, що слідкують за її діями. Штати навіть відправили директора ЦРУ Білла Бернса безпосередньо до Москви. Також розглядають можливості зокрема економічного тиску, а в США пропонують зміни до оборонного бюджету, щоб, в разі вторгнення, відповісти Росії санкціями. Та тут всі визнають: є потреба більш скоординованої відповіді.

Така активність на українському кордоні - це лише частина масштабної гібридної війни Путіна. Державний секретар США Ентоні Блінкен та Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас висловили побоювання, що міграційна війна Лукашенка спрямована, щоб відвернути увагу від військової ескалації Росії на кордоні з Україною.

Отож, відновлення військової ескалації Росії на кордоні відбувається в міру того, як Кремль посилює свою ворожу риторику стосовно України. Заяви ж України щодо наявності загрози змінюються щодня, лише постійно супроводжуються заспокійливим, та не зовсім переконливим "ми готові себе захистити".