Губернатором штату Каліфорнія я став уже як член Республікансь | ПОЛІТклуб УКУ

Губернатором штату Каліфорнія я став уже як член Республіканської партії США у 1967 році й успішно управляв штатом протягом 2 термінів до 1975-го

У 1980 я досить легко переміг на республіканських праймеріз майбутнього президента США Джорджа Буша (того, що старший), який після моєї перемоги на виборах над Картером стане віцепрезидентом у моєму кабінеті.

На посаді президента я, на відміну від свого попередника-демократа Картера, дуже швидко домовився з іранцями про видачу працівників американського посольства. Саме цей конфлікт та спроба силового рішення й погубили мого опонента. Через швидкісне розв'язання питання навіть з’являлися думки, нібито я - іранський агент

Та недовго мені судилося спокійно засідати в Овальному кабінеті: уже в 1981 в мене стріляли. Одна куля потрапила в грудну клітку, але лікарям вдалося впоратися з пораненням. Я був відомий почуттям гумору, тому довелося “тримати марку” і в операційній. Я розважив лікарів своїми надією: “Сподіваюся, ви всі республіканці”.

У внутрішній політиці мене запам’ятали завдяки “рейганоміці”. Цей економічний курс передбачав значне зниження податків та державних витрат. Спершу це призвело до росту безробіття та інфляції, однак уже в 1983 ситуація стабілізувалася, а економіка США почала впевнено зростати. Ось так ми дали “буржуям” більше волі й отримали позитивний результат, хоча внаслідок цих дій у США значно зросла економічна нерівність

Моя зовнішня політика ж була направлена на те, щоб зробити Америку “Great Again!”. Так-так, я робив це до того, як це стало мейнстримом. Як справжній “антикомуністичний мілітарист”, я впровадив найбільшу в історії (у мирний час) програму фінансування армії. Я ненавидів СРСР та комуністів загалом. Усі знають, що я називав його “імперією зла”. До того ж незабаром після того, як поселився в Білому Домі, я й зовсім піддав сумніву легітимність радянського режиму. Щоб зрозуміти всю прикрість ситуації в СРСР, рекомендую вам зібрані мною анекдоти

Попри протистояння з Москвою, мені здалося, що Горбачов - не поганий хлопець, і хоч з недовірою, але підтримував “перестройку” та активно вів з ним перемовини щодо озброєння. Саме я уклав угоди між СРСР та США про скорочення ядерного озброєння та про заборону ракет середньої та малої дальності (РСМД).