усім привіт, з вами знову я, Андрій Недопалок, і сьогодні я ви | попільничка

усім привіт, з вами знову я, Андрій Недопалок, і сьогодні я виблюю чергову свою нікому не потрібну думку, через котру від мене відпишуться багато лівачків.

я постійно бачу в інтернеті усілякі заклики Європу, США, Англію, та інші країни світу допомагати Україні, тому що вона є «стіною для всього світу, стримує терористичну загрозу, якщо не вона то ЄС впаде, бла-бла-бла». чюваки, шкода вас засмучувати, але усі в сраці мали ваші репости, світшоти, футболки, протести і т.д. знаєте чому? тому що це не їхня війна, а наша, і вам потрібно це усвідомити.
саме українці просувають слоган «Україна – це Європа», ніби ми захищаємо сучасні ліберальні цінності, нібито ми віддаємо свої свободи усьому світу, але ж це не так, далеко ні. панове, війна йде уже 8 років (!), і чомусь тоді ніхто не репостив картинки з двухсотими чи новини про донецький аеропорт, тільки одиниці. для інших це були вигадки і нісенітниці, вони спілкувались із росіянами, вони не вбачали проблеми в анексії Криму, вони нічого не робили, тому що їх це не торкалось. батько в цій сім’ї повертався додому з роботи, вмикав телевізор і бачив там мого батька, котрий був у числі небагатьох, хто взагалі був готовий стати на захист країни. знаєте, хто ці люди? це добровольці, котрі прийшли захищати свою Батьківщину, а не європейські і ліберальні цінності. ці люди прийшли захищати суверенітет своєї країни та свою сім’ю, щоби в цій країні можна було жити.
звичайно, там були не тільки українці. європейці не їдуть сюди воювати за Україну, тому що вони ніколи тут не жили. це не Батьківщина для них, вони заробляють долари та євро тренуючи спецназ, чи будучи хірургами, але їдуть сюди. чому? різні причини.
я знаю тих, хто приїхав сюди як найманець: це їх робота, хліб, і вони обрали сторону добра для заробітку. подумайте про сирійських найманців, котрі воюють за сторону Мокшандії: майже одне і те ж саме, але з нашої сторони люди приємнішої зовнішності та вищого інтелектуального рівня.
також, знаю людей, котрі приїхали підтримати своїх побратимів за політичною приналежністю: зазвичай більше з правого крила, але ніби є й воюючі європейці-ліваки, про них не знаю. один італієць, у котрого прадід служив у загонах СС, сказав мені, що люди, вирощені цією війною – останнє покоління, котре зможе зробити консервативну революцію Європи, тим самим зміцнивши її, як колись. вони почувають себе захищеними у цьому середовищі націоналізму та традиційних цінностей, тому що Україна – країна свободи, де кожен може виражати свою думку, не претендуючи на політичні переслідування, від яких, до речі, європейці тікають до нас на війну.
не забуваємо також про шпигунів, котрі хочуть потрапити в силові структури і витягнути якомога більше інформації для своїх хазяїв, бо війна – це не тільки стрілялки, це ще й дуже вигідна політична арена.
говорячи про політичну сторону питання: як ви думаєте, США, Англія та ЄС роблять усе це для того аби підтримати Україну?
США, Англія та ЄС боряться за статус «найкращого місця на землі», і це ні для кого не секрет. втрачати такий політичний депозит для картинки в медіа – дурість, проґавлена можливість для сильних світу сього. тому-то вони всі дають зброю і гроші – для того аби довести свою першість на світовій політичній арені, для того аби потім маніпулювати фразами «а гдє ви билі восємь лєт», і так далі. вони не допомагають, тому що хтось боїться що на нього нападуть, в ЄС – купа заможних країн світу, їм ця війна взагалі не потрібна.
ті хто сидять в інтернетах, могли помітити, що вплив США на загальну картинку світу поступово зменшується, а ЄС – збільшується. а тепер у Америки є непоганий шанс повернути собі лідерство на земній кулі, бо вони звикли бути кращими. Англія намагається теж обійти асашай, тому що вони не можуть залишатись осторонь, це їх завдання тусити у всіх світових конфліктах, згадайте Другу світову. завдання ЄС – це показати те, що можна врегульовувати конфлікти санкціями та постами в твіттері, а не постачанням зброї. наявний приклад – заява ООН, де вона «приголомшена» та закликає не порушувати женевську конвенцію.