Поки країну ще не охопила війна можна вдосталь постраждати фіг | Українська постреальність

Поки країну ще не охопила війна можна вдосталь постраждати фігнею. Звучить прикольно як для мене, так і для українських мистців. Звісно, сміятись над убогими не можна. Однак я, напевно, жахлива людина, бо не зміг пройти повз.

Колись мені та хлопцям із журналу «Консерватор» вдалося добряче підпалити дупи кодлу нездарних поетиків. Фейсбучні воїни виявились геть позбавленими почуття самоіронії й навіть погрожували переламати мені ноги. Добре, що хоч не пальці рук

Але, на жаль, кращі завжди покидають цей світ першими. І поки «Консерватор» пішов на упокій, сучукрлітератори перейшли від паскудження поезії до плюндрування музики. Я маю на увазі проект Beyond Any Curtain, де Мирослав Лаюк, Лесь Белей, Любов Якимчук, Олена Гусейнова зачитали свої нетлінки під бадьорий індастріал.

Послухати музичні потуги світочів новітньої української літератури та почитати про них можна за посиланням