Самобутний, нетривіальний, лаконічний жах, який зведений в найвищий ступінь витонченості.
Сербський художник Драган Бібін (1984 р.н.) полюбився багатьом фанатам «темної» сторони живопису через свою майстерність зображувати зловіщу атмосферу в звичайних елементах буденності: вікна, двері, текстиль, тварини…
Ніяких монстрів...А страшно.
Що може бути миліше звичайної зебри? А що може бути страшніше стада зебр серед ночі, яких відділяє від тебе лиш тонке й прозоре скло?
Пусті приміщення віють холодом й виникає відчуття, що мене не має в них бути. Автор створює ефект відсутності. Та дуже важко пручатися цікавості, бо невідоме манить більш за все. Хочеться вдивлятися, вивчати цей жах, поринати в нього глибше й глибше. Щоб аж відчути під собою холодну підлогу, смикнутися від скрипу старої віконної рами, впертися в стіну, щоб дати дорогу старому і зляканому до смерті псу.
