Мирослав Ягода — ікона львівського андеграунду, відомий художник, поет, графік, прозаїк.
Творив свої трансгресивні полотна в підвалі-майстерні, де поруч жили десятки «домашніх» щурів. В його картинах видніється відчуття світу, як території страху, з духом катастрофи, гротеску і містики. Він жив як безхатько, виглядав так само. Він виїздив за кордон і був визнаним, але не лишав свого «грязного» способу життя.
Мама приходила до нього й казала
«Миросю, як тобі ще вистачає отут *показує на лоба*», а він каже «матінко, то від Бога».Релігія – гігієна.
Політика є накинута.
Незнана мова – то свідома мова.
Не вимовлена мова – то
Мова смерті та одкровення.
Малювання картини – то як кохання під час автомобільної аварії.
Мистецтво – це є рецепторний люфт - писав Ягода.
