​​Мені позиція деяких інтелигентних росіян нагадує постійно од | Поясни за Art

​​Мені позиція деяких інтелигентних росіян нагадує постійно один перформанс. В час жорстокості й насилля довкола згадалось аутодеструктивне мистецтво і окремо перформанс Йоко Оно «Відріж кусок» (Cut a Piece), 1964 року.

Аутодеструктивне мистецтво — це ціла течія в мистецтві, яка виникла від бажання візуально показати розруху, яку несе війна. Простими словами, це коли ти не надихаєшся буденними речами, як от імпресіоністи чи експресіоністи, а коли ти їх фактично нищиш.
Корозія, пресування, плавлення, порізи — все це відгуки Другої світової, яка наклала на художників набагато більший психологічний урон, ніж Перша світова. Адже в Другій використовували більш жорстоку зброю.

Тут Йоко Оно сидить в залі і люди по черзі підходять і відрізають клаптик з її одежі.
Спочатку просто клаптик.
Сидить.
Потім бюстгальтер.
Сидить спокійно.
Потім підвіску.
Сидить спокійно.
Потім все-все, що їй доводиться прикривати руками власне оголене тіло.

Цей перформанс демонструє її прийняття жорстокості й прагнення миру.
Буду сидіти і терпіти поки з мене не здеруть останній клаптик одягу і просто скажу «я проти війни».
Нікого не нагадує?

Вся російська інтелигенція в моїх очах зараз як гола Йоко, мовчазна й дохуя концептуальна, але ця концептуальність нічого крім відчуття жалю й відрази не викликає.