У роковини смерті Стуса
4 вересня 1985 року у тюремному карцері концентраційного табору для політв'язнів "Пермь-36" перестало битися серце великого українця, безсмертного борця за правду, волю та незалежність, майстра стилета й стилоса − Василя Стуса. Українського поета та перекладача замучили на засланні за те, що він не схилив голову перед окупаційним режимом, обравши боротьбу, а не життя у страху та неволі. Йому було всього лише 47 років.
Василь Стус передчував свою загибель і був готовий до неї, бо розумів, що рано чи пізно кати українського народу вчинять із ним так, як і з його попередниками: Миколою Хвильовим, Валер'яном Підмогильним, Марком Йогансеном...
Продовження за посиланням: https://pravyysektor.info/prosvitnyctvo-novyny-poglyad/u-rokovyny-smerti-stusa
