Псалом 33 ¹-² Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йо | Молись за Україну

Псалом 33
¹-² Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
³ Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
⁴ Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте Ім'я Його разом!
⁵ Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
⁶ Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
⁷ Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
⁸ Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться Його, і визволює їх.
⁹ Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
¹⁰ Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
¹¹ Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.
¹² Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
¹³ Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?
¹⁴ Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.
¹⁵ Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
¹⁶ Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,
¹⁷ Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі.
¹⁸ Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.
¹⁹ Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.
²⁰ Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:
²¹ Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!
²² Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
²³ Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
 
Псалом 34
¹ Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
² візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
³ Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
⁴ Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
⁵ Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
⁶ нехай буде дорога їхня темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
⁷ бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
⁸ Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
⁹ А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
¹⁰ Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
¹¹ Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
¹² віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
¹³ А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...
¹⁴ Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...
¹⁵ А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,
¹⁶ з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...