Про питання теж є нюанс - часто люди задають питання, які гугл | Programming Mentor
Про питання теж є нюанс - часто люди задають питання, які гугляться за 10 секунд. От просто вставив питання в гугл, і перше посилання вже має відповідь. Але чому ж так не зробити? Насправді тут є теж демонстрація власних лінощів - просто задав питання, перекинув відповідальність з себе, і вже ніби не ти винен в тому ще можеш просуватися в навчанні.
Однак звісно питання задавати потрібно, просто треба спочатку хоч трохи подумати самому, погуглити, ну а коли вже зрозумів, що сам ніяк - тоді задаєш. Бо є інша крайність - це коли взагалі нуль питань, а завдання при цьому не зроблено. Коли починаєш розбиратися чому - виявляється, що людина боїться запитати, бо хтось може подумати, що вона якась недостатньо розумна, чи щось в подібне. Звісно, що це повна маячня, і навіть коли ти вже ніби все вивчив і пішов працювати, ніхто не розраховує, що ти будеш робити все сам без жодних питань - спілкуватися з людьми, задавати питання, просити допомогу - це нормально, ніхто тебе за осуджувати не буде, якщо ти звичайно не будеш зловживати як у ситуації з попереднього абзацу.
Окремий випадок небажання напружуватися, це коли хтось починає говорити, що “ви неправильно навчаєте”. З цим взагалі тяжко щось робити. Людина має якесь власне уявлення про те як має виглядати навчання, і зазвичай це так, щоб дійсно нічим “зайвим” не напружувати - типу дайте теорію, але “не забагато і не замало”, далі дайте практичне завдання виключно по цій теорії, так, щоб не треба було ходити в гугл, просто повторив те що було в теорії, але вже з іншими даними і все. Власне в чому тут проблема? Проблема в тому, що такий “лайтовий” варіант навчання, коли ти ніби йдеш протореною доріжкою і просто повторюєш те що було в теорії без достатніх зусиль на самостійне опрацювання - це не є справжнє, навчання, це його імітація.
Цим особливо сильно страждають виші, коли ніби і теми закриті, і оцінки на “відмінно”, а на роботу чомусь не беруть. Бо тут ти не здобуваєш навички, оскільки навички - це саме здатність вирішувати практичне завдання, яке може охоплювати багато теоретичних складових, не лише, те, що “щойно пройшли”. Крім того, вміння шукати інформацію, працювати з документацією, дебажити код, намагаючись розібратися у незрозумілому - це і є ключові навички розробника, які не здобуваються у лайтовому режимі, їх треба постійно відточувати саме напружуючи свої мізки.
Також ще є люди, з категорії “я хочу спробувати, чи мені піде”. Це такі, що постійно вагаються, в пошуках якогось магічного “найкращого курсу”, “найкращої книжки” чи “найкращого вчителя”. Вони вважають, що є якийсь секрет, якийсь десь хтось приховує, але якщо на нього натрапиш, то тоді “піде”. Реальність така, що ніякого секрету немає, крім інтенсивної праці, і постійна робота над собою та страждання від того, що не все виходить - то нормальна складова навчання. Причому якась конкретна книжка, конкретний курс чи вчитель - не настільки принципово, як твоє власне до цього відношення. Якщо вагатися, постійно думати, що десь там позаду відкриті двері, і якщо щось не піде, то я відразу в них втечу - то це дуже сильно перешкоджає, власне стає основною причиною, чому нічого не вдається. Часто такі люди реєструються на купу різних безкоштовних курсів, пробують, кидають, нічого не завершуючи до кінця. А коли йдуть на платні, то їх постійно бентежить питання, а чи не кинути їх щоб повернути гроші, бо ніби воно якось не йде. Звичайно, що так нічого й не вийде, коли ти замість того щоб віддатися навчанню тільки й думаєш про те чи не наступив той момент, щоб його кинути. Треба вміти психологічно закривати за собою двері і доводити до кінця те що почав. І немає ніякої проблеми в тому що ти відстав - завжди можна наздогнати, головне дійсно йти цим шляхом, а не повертатися назад. Власне, ти або навчаєшся, а бо ні, ти не “пробуєш”.
