У Чугуєві загинули волонтери, які допомогли багатьом місцевим
Сардора і Вікторію дуже добре знали місцеві мешканці. У Сардора залишилося 4 дітей. У Вікторії – 2.
На початку війни Вікторія відвезла дітей до батьків, а сама залишилася у Чугуєві, аби мати можливість заробляти. Спала по кілька годин на добу, допомагала місцевим волонтерам готувати їжу для містян до пізньої ночі, а рано-вранці їхала на роботу на місцевий ринок, щоб заробити кошти для забезпечення дівчаток.
У будинку культури, який обстріляли окупанти, була польова кухня Сардора. Він керував 15 кухарями, які у двох великих казанах щодня готували безкоштовні обіди для мешканців. Після початку повномасштабки посольство Узбекистану пропонувало Сардору евакуюватися на батьківщину — він відправив туди дружину та дітей, але сам залишився в Україні. Сказав, що повинен допомагати українцям
