У 1991 році, коли ЮНЕСКО виступило з критикою радянської політики щодо знищення культурної спадщини і конкретно "Стіни пам'яті" авторства Ади Рибачук і Володимира Мельніченка на Байковому кладовищі, Леонід Кравчук запевняв світову спільноту що за друге півріччя 1991-го року знищений барельєф буде відновлений силами держави.
Фактично відновлення барельєфу, який був залитий бетоном незадовго до його завершення через невідповідність соцреалізму, почалось через 30 років. Сьогодні. Силами арт-фундації Дукат та благодійного фонду Ади Рибачук та Володимира Мельніченка.
В сюжетах рельєфів — епічне єднання людини та світу від початку до майбуття. Адам і Єва, людина і звір, Ікар і Прометей, війна і мир — теми, що супроводжують людство споконвічно.
Цей мистецький твір з'явився поруч з Протасовим яром через силу волі і незламну позицію двох митців, через небажання "ваять" черговий радянський пам'ятник. З тих самих причин цей твір був похований під бетон. І все з тих самих причин зараз він з-під бетону виринає.
