На старт, увага, вихід! Ну що, шановні і нешановні предс | Протоієрей Олександр Клименко

На старт, увага, вихід!
Ну що, шановні і нешановні представники народу, вас "зробили". Хто? "Зелена" більшість. І всіх вас змусили грати на руку і танцювати під дудку слугонародної більшості. Браво політологам та іміджмейкерам (а простіше - ляльководам) Зеленського і його партії. Вони переграли всіх. Тепер усі, хто не в більшості, - просто манекени в потрібних руках. І кожен з вас може наввипередки зараз кричати про патріотизм, хто більше любить Україну, але знайте: ви лише маріонетки. І це ніколи не стане вашою заслугою (ящо ви хочете це так тлумачити). До чого це я? Думаю, зрозуміло. У контексті - релігійна тематика.
У багатьох містах - добре відіграна провокація (якщо чесно, не дуже добре, але народ "схавав", що й було передбачено - ґрунт готувався давно. То навіщо було сильно напружуватися? І так зійде. Проковтнуть. Бо маса не відрізняється вмінням критично аналізувати. Маса прагне хліба й видовищ).
Україною покотилися швидко організовані засідання рад усіх рівнів, де одноголосно приймаються рішення: «Заборонити, не можна помилувати». А чому так раптово й організовано, ніхто не задумувався? Подумайте. Я не зобов’язана пояснювати. Учіться трохи самі аналізувати. Але це можливо тільки тоді, коли вміння розвинене і є бажання. Але ще вміння може бути, а бажання – катма.
Далі – ЗМІ «на службі». Те, що в нас відсутня професійна журналістика, відомо давно. Те, що вона є кишеньковою – також. А ще журналістика є провокативною, маніпулятивною, заангажованою, спекулятивною і нечесною – зрозуміло також. Навіть місцеві ресурси не схвалюють допис для поширення в групі, якщо він «не відповідає політиці партії». То чи зайдеш далеко із таким підходом? Куди йдемо? Камо грядеши? Бог його зна…
Далі. Не розумію, як можна не бачити явно неадекватних людей, які влаштовують провокації, і ще й підтримувати їх? Чесно, абсолютно не розумію. Крім того, навіть зі сторони, здавалося б, поміркованих і розумних людей.
Провокації, відверта брехня, підкуп, підстави – це те, що стало зараз надто трендовим. Але ті, хто підтримують це, невже не розуміють, що якщо це ввійшло в наше життя, то викоренити його не просто, і згодом воно може бути застосоване й до вас. Бо те, що вдалося першого разу, за аналогією застосовують і в подальшому. Тому – ду-май-те.
А ще зараз толерується агресія, яка поширюється з геометричною прогресією. А це загрожує перетворенню державного правління в охлократію (охлократія - це форма політичного устрою, що тяжіє до терору та невмотивованого насильства). З енциклопедії: "Охлократія унеможливлює елементарні гарантії прав і свобод людей, здатна привести суспільство до загальнонаціональної катастрофи. Для запобігання охлократії необхідний розвиток форм представницької демократії, зміцнення механізмів забезпечення законності й правопорядку". А те, що ми бачимо зараз, особливо останній тиждень, яскраво демонструє прояви охлократії, що, відповідно, може стати загрозою всім нам, у тому ж числі й державності. Чи не спеціально це все втілюється в життя? Як думаєте?
Узагалі далі мала писати про Церкву, про те, скільки було зроблено від початку війни, скільки наших вірян є на передовій, що безумовна більшість вірян УПЦ – патріоти своєї країни (не пишу 100-відсотково, адже це буде лукавством, а я звикла завжди говорити тільки правду). Але не буду далі пояснювати, бо – для чого? Усе одно, хто не захоче, той не почує. Та й не побачить. Бо ЗМІ не розказують про наших парафіян. Звичайно, це ж «москальська церква». А далі будуть коментарі від усіх конфесій, від протестантів, язичників, атеїстів, що ми – лукаві, що «обмануті», «одурманені» й «із забитими мізками». Ні!!! І ВАМ УСІМ ТОГО НЕ ЗРОЗУМІТИ! Тому що любов (до ближнього, до своєї рідної країни) – вона всередині, у серці, у душі, а не в словах. І не можна кричати, що любите Україну, а близьких і знайомих вам людей, з якими росли, з якими ходили і ходите одними вулицями, яких добре знаєте – ненавидите. Ні, це так не працює. Ось це і є лукавство. Ненавидьте спільних з нами ворогів, які в нас одні.