Книги і ікони. 'Хіба ж так буває? Та й ще звичайній сімейній | Протоієрей Олександр Клименко

Книги і ікони.

"Хіба ж так буває? Та й ще звичайній сімейній людині?"
Книжечку про праведного Філарета Милостивого я прочитав ще у молодшому шкільному віці. Вона, здається, взагалі була чи не першим життєписом, що я взяв до своїх дитячих рук. Особливий стиль написання мене не відштовхнув, скоріше навіть зацікавив. "Чи й справді жили на світі такі добрі і праведні люди?", - думав собі я. Чомусь згадую цього святого і нині.
Дитяче серце цупке, як дитячі долоні, вхопить - повік не випустить.

"Пророк Наум, мене напоум!"
Ікону святого пророка Божого Наума мені подарували років у 9. Подарунок я отримав від відомого духівника, архімандрита Наума (Байбородіна) і ще тоді здивувався - чому він дарує ікону свого небесного покровителя мені?
Далі аж до 20 років вона завжди була зі мною разом. Дивним чином зникла із моєї кімнати в гуртожитку Київського Національного Економічного Університету. Але 11 років ми з цією іконою не розлучалися. І я щиро молився святому, прохаючи його заступництва перед Богом.

Чому пишу про ці два факти?
Сьогодні, 14 грудня, пам'ять обох цих святих.
Нас формують різні речі - серед них є місце і хорошим книгам, і добрим прикладам із життя святих, образи яких ти встиг полюбити, молячись Богу перед іконами Його святих.

Саме ці речі, дякувати Богові, формували і продовжують формувати мою дорогу.

З днем пам'яті Вас святого пророка Божого Наума і святого праведного Філарета Милостивого.