'звичний механізм статевого акту' це - уривок з книги на тему | про секс і про жінок

"звичний механізм статевого акту"

це - уривок з книги на тему тривожності, депресії та різноманітних психічних розладів. я починала її читати, але вловила якийсь легкий флер сексизму - тому закинула. а потім мені надіслали це

і мене нудить

що тут не так? перш за все, автор подає нам зґвалтування з позиції статевого акту - так, ніби зґвалтування це секс

але зґвалтування - це що завгодно, окрім сексу. акт насильства та приниження, акт демонстрації насильником своєї влади та контролю, або ж просто бажання задовільнити себе шляхом використання чужого тіла. формулювання з книги - неймовірно дике та знецінююче

ні, я не буду заперечувати очевидне: інколи для чоловіків зґвалтування іншим чоловіком - більш травматична історія, ніж для жінок. але чому?

бо жінок - сюрприз, з дитинства вчать толерувати насильство. стукнув по голові однокласник - значить ти йому подобаєшся, облапали на вулиці - ну це навіть комплімент, сфотографували сідниці в метро - ну так а в чому проблема, ти ж сама таку спідницю вдягла?

мовчи, терпи і толеруй. вчись сприймати це за норму - аби вижити

бо багатьох жінок - сюрприз, і так ґвалтують

однокласники, які били тебе по голові "від великої симпатії" - прекрасна підготовка до майбутнього партнра, який буде тебе ґвалтувати "від великої любові"

не хочеш сексу? а він хоче. "тобі важко чи що? я швидко"

а ти полежи, подивись в стелю і знову потерпи. вчись сприймати це за норму - аби вижити

бо чоловіків - напроти, вчать відстоювати свої кордони та виражати активний супротив будь-якому насильству. і це певною мірою прекрасно, можемо їм тільки позаздрити :)

тому, безумовно, зґвалтування буде ударом по їх "чоловічності", як виразився автор книги. бо насильство - це приниження особистості саме по собі, а тим паче - коли тебе все життя вчили свою "особистісність" (підмінену поняттям "чоловічність") активно відстоювати

шкода тільки, що на жінок вся ця схема не розповсюджується

ну і куди ж без гомофобії? вищезгадана "чоловічність" не просто принижена, а ще й таким суспільно-неприйнятним способом

хоча насправді це не має жодного значення (навіть потенційні фізичні травми практично рівнозначні, як би автор книги не хотів проштовхнути тезу про "природність статевого акту"). бо зґвалтування - це не секс

отож, в актуальних умовах для чоловіка подібний насильницький досвід може бути (а може і не бути) травматичнішим, ніж для жінки. але викладення інформації у книзі - колосальна підміна понять. не можна просто взяти і закрити очі на контекст. на те, які жахливі причини призводять до подібного перекосу

до речі, а як щодо процесів, які відбуваються після? скільки чоловіків зіштовхнуться з суспільним осудом, ставши жертвою зґвалтування? скільки з них почують фразу "сам спровокував"? як багато чоловіків після зґвалтування вагітніють і під тиском суспільства лишають дитину?

чому цей досвід лишається за дужками?

список всіх дописів тут
#згоду

мірятися "кому болісніше" в питаннях зґвалтування - жахлива ідея, не варто сприймати цей допис так. це лише відповідь на дикість, викладену в книзі