​Дві доньки росли у батька, але він більше любив старшу доньку | Притчі

​Дві доньки росли у батька, але він більше любив старшу доньку. Дуже вже вона була гарна: обличчя рожеве, голосок солодкий, волосся розкішне.

— Ти ніжна, мов троянда в саду, — говорив батько, любуючись старшою донькою.

Молодша донька теж була доброю та слухняною, але не подобалася вона батькові: на обличчя грубувата, шкіра на руках груба від домашньої роботи. Тож батько її менше балував, більше працювати змушував.

Якось трапилося з батьком на полюванні нещастя. Рушниця розірвалася в руках. Руки та обличчя йому вибухом обпалило й уламками поранило. Лікар обробив рани і наклав пов'язку на руки та обличчя. Безпорадним став батько, нічого не бачить, їсти сам не може.

Молодша дочка сказала:

— Не хвилюйся, тату, я буду твоїми руками та очима, поки ти не видужаєш.

Потім вона напувала батька цілющим відваром і нагодувала його. Цілий рік доглядала молодша донька за батьком. Рани на руках швидко загоїлися, але очі довелося лікувати довго. Іноді батько просив старшу доньку посидіти поряд, але вона завжди була зайнята: то в сад поспішала на прогулянку, то поспішала на побачення.

Нарешті зняли у батька пов'язку з очей. Бачить він, стоять перед ним дві його доньки. Старша — ніжна красуня, а молодша — звичайнісінька.

Обійняв батько молодшу дочку і сказав:

— Дякую тобі, доню, за догляд, я не знав раніше, що ти така ніжна.

— Мені здається, я набагато ніжніша! - вигукнула старша донька.

— Під час хвороби я зрозумів, що ніжність визначається не м'якістю шкіри, а поведінкою, — відповів батько.
@prytcha