Про культурну відносність або про етичний партикуляризм!
Уявлення про добро і зло у представників різних культур бувають полярно протилежні. Найпростіший приклад: Тур Хейєрдал на острові Мату-Хіва розмовляв французькою з інтелігентним тубільцем-канібалом. Тубілець казав: "Дивні ви люди, європейці. Ми ворогів, убитих у міжплемінних війнах, завжди з'їдали. Ви, в Європі, воюєте та вбитих закопуєте в землю. Навіщо ж вбивати, якщо ви їх не їсте?!" Який із цих патернів поведінки уособлює загальнолюдську цінність?».
Цікаво, що дуже схожий діалог відбувся у Папуа Новій Гвінеї після Першої світової війни. Місцевий літній канібал, коли почув про загибель величезної кількості людей в Європі, ніяк не міг зрозуміти, як європейці можуть їсти так багато собі подібних. Коли англійський антрополог польського походження Броніслав Малиновський пояснив йому, що європейці не їли вбитих, обуренню канібала не було меж – мовляв, якими ж треба бути варварами, щоби вбивати без будь-якої мети!
Ось такі вони - люди з племені караваї.
