ПЕТРИЧЕНКО

2021-02-11 13:27:14 Сьогодні у Київраді відбудеться голосування за передачу земельних ділянок для реалізації зведення Меморіалу Бабиного Яру за російською концепцією.

Тією концепцією, що фінансується за гроші російських олігархів під художнім керівництвом громадянина російської федерації Хржановського — хворого на голову прихильника Тесака, режисера фільму “Дау”, де били струмом немовлят з українських притулків і гвалтували пляшками жінок.

Увічнення пам’яті жертв Голокосту — дуже важлива для української історії справа світового рівня, у якій на сьомому році війни з Росією просто не може бути ані російського наративу, трансльованого через росіянина Хржановського, ані російських грошей — тих самих, на які вже вбили 15 000 українців на сході.

Проти проекту Хржановського і російських олігархів вже тривалий час, масово протестує українська інтелігенція і єврейська громада, бо це питання не художніх смаків, а захисту держави від увічнення в Бабиному Яру гібридної руsнявої пропаганди, яка щодня вбиває українців.

У цьому контексті голосування за виділення під меморіал землі — це не технічне рішення окремих людей, як намагаються позиціонувати. Це сигнал того, що партію, яку ці люди представляють у міській раді столиці України, ситуація навколо меморіалу влаштовує.

Хоча і є вже дописи окремих депутатів Верховної Ради, та депутата КМР, які чітко висловили свою позицію проти, але чіткого розуміння як пройде голосування від проукраїнських партій немає.

Нормальні проукраїнські партії б навпаки виступила із заявою бажано ще з англійським варіантом тексту, що питання з увічненням пам’яті жертв Голокосту настільки важливе, що, поки меморіалом займаються носії російського наративу за російські гроші, вони не можуть підтримати навіть технічне рішення.
Ось це і є політика, яку від вас чекають виборці.

Ще раз: голосування представників партій за передачу землі чітко свідчитиме про згоду цих партій на зведення осередку пропаганди російського варіанту історії України. Того самого, на основі якого окупували Крим і захопили частину Донбасу.

І хай тоді настане політична відповідальність, а ми в цьому допоможемо, Кітики Відкрити / Коментувати

2021-01-27 21:56:59 ​16:40 – виходжу з офісу.
17:30 – заправка на Одеській трасі. Збираються небайдужі громадяни, чайок-кофійок, паливо і поїхали.
Через двісті кілометрів, за порадою діда, є ахуєнний магазин автозапчастин: «пацани, не купляйте стропи в Києві, там магазін для дальнобоїв, там лучше.»
Там дід їх і купив.
Помічаємо на трасі тіпа на єшці, який просто крутить петлі по смугах. Спочатку подумали, що він так об’їжджає ями, а під’їхавши ближче, стало зрозуміло, що це синій в хлам довбойоб.
Моргаючи і сигналячи, об’їхали тупу тварину. Займатись його зупинкою на швидкості 140-150 км було просто небезпечно.
20:00 – знов п’ємо кофейок на заправці, буквально через 20 кілометрів бачу моргаючі аварійки у двох рядах.
Перша машина «випадкових перехожих» відмаяковує, що прямо перед ними довбойоб на єшці виїхав під фуру. Синій в хлам, але живий (та сука).
Вони пролізли в шпарину і поїхали вперед, а ми застрягли каменем.
Подивились на карту і зрозуміли, якщо фуру трохи розсунути, то можна об’їхати «багатими селами». Тут треба розуміти, що ми поспішаємо, все пораховано і поділено – дельцо то хлопотне попереду.
Звертаємо на двох машинах, спочатку дорога наче ок, але потім прикольний характерний звук на ямі і ми вже всі плюємось навколо машини.
21:00 – ставимо докатку в селі Арчепетівка (треба буде перейменувати в Хондівку).
Сука, дорога далі стає ще гидотнішою, та і на докатці сильно не розженешся.
Спочатку ми звинувачували йобаного алкаша, який потрапив у ДТП.
Через годину я знайшов іншого винного, також алкаша. Якби через нього не був такий дорогий бенз, то замість балону газу у багажнику їздила би повноцінна запаска.
Звісно, це був Парашенка.
22:00 – виїхали на трасу.
Перший шиномонтаж, невелика надія, що у селі є низькопрофільна резина.
Цілодобовий шиномонтаж закритий, але залишений номер телефона.
Чомусь набираю на гучномовці, а звідти: «Слюшаю, я уєхал, что там у тібя?»
Пацани звичайно заржали, містер Шиномонтажян поклав трубку і більше не підняв.
Але нема зла, щоб на добре не вийшло.
Побачили, що вкатали і докатку.
Трохи підкачавши, догяняємо одну з машин, яка нас чекала і ставимо запаску з автомобіля любителів краєзнаєзнавства. Трошки поїбавшись, все ж прикрутили.
00:00 – ми під Одесою, на одній з заправок зустрічаємось майже всією бандою, і з кентом з Одеси, який приїхав на охуєній бричці – мікроавтобус на повному приводі з багажником зверху. На такому зазвичай воюють в Сомалі чи возять товар у В’єтнамі (марку палить не буду).
Перевантажуємо з двох машин кувалди, стропи, засоби самозахисту (у кого що, але вистачало) і їдемо в дикий степ.
Ще один любитель зеленого туризму, який чекає нас майже на точці пише:
«на Бессарабії штормове попередження»
Через години - півтори – кордон з Молдовою.
Цю ганьбу я пам’ятаю ще з дитинства - типу частина дороги на Бессарабію пролягає через територію Молдови і ви формально проходите кордон.
«Ніч злодійська,» – каже дід після кордону.
Сніг стає все сильнішим.
Кафе дальнобой.
Забираємо місцевих краєзнавці.
Погода пізда. Замітає.
Діло йде вже до ранку – повертаємо на останні 6 км до точки, це окрема історія, просто гляньте відео.
Близько ранку – у селі Старі Трояни, за 680 км від Києва, через 7 років після першого, впав останій пам’ятник Леніну.

Також в цю ніч у сусідньому селі якісь противники першого Інтернаціоналу відбили німецькому філософу Карлу Марксу ніс.
Важко повірити, але такі співпадіння бувають. Відкрити / Коментувати

2021-01-19 13:17:21 Для «корінних народів ДНР та ЛНР», якщо вони хочуть приєднатись до Росії, щоб їх годувала і поважала Москва, — немає іншого історично успішного сценарію крім чеченського.
Донбасянам треба починати різати русню в промислових масштабах і тоді з‘явиться шанс на повагу та прогрес стосунків. Бо їх вже сім років не приєднують, а все тому, що вони не туди воюють.
Жаль, що в нас немає СБУ та міністерства інформаційної політики, треба качати двіж повстанський, розповідати, що коли Росія почне бомбити Донецьк та Луганськ то це точно вже скоро перемога.
Звони своєму дядьку у Луганськ і кажи, що його не поважають, кажи хай почне вбивати росіян за для поваги.
Потім дядько буде ганять по Москві на безкоштовному геліку і його син вступить без екзаменів в МГУ.
І хуй хто скаже хуйового про хохлів з Донецьку, будуть боятись.
А зараз донбасяни бомжі, таких ніхто не поважає з них навіть божевільний Гіркін сміється та зневажає, намагається відмежуватись.
А от почнуть різати русню — почнеться повага.
При чому різати треба почати в Ростові та Белгороді.
Різати треба журналістів Дождя та Медузи, які їздять в Донецьк як до себе додому.
А далі втягнуватись вже на ВГТРК, офіцерів та генералів ГРУ, сім‘ї інженерів та менеджерів.
І тоді точно Росія почне поважати, інфа сотка. Відкрити / Коментувати

2020-12-01 15:30:01 ​Якщо у публічному просторі з’являється інфа, що мусора нізащо закрили патріота — усі починають максимально шерити, піднімати гвалт, кричати про розправу над патріотами. Так сталось і 17 листопада, коли Сергія Бутка закрили за підозрою у вбивстві дівчини у Голосіївському лісі. Навіть після того, як у мусора злили відео з фактичним зізнанням Бутка у вбивстві, це не зупинило потоки коментарів із закликом звільнити тіпа. Йдуть тупі порівняння зі справою Ріффа, Стерненка. Які б ніколи у житі і під тортурами на відео таке не сказали

На фоні цього заходиш у реєстр судових справ і бачиш низку справ про ймовірне вбивство за квартири.
У них Бутко стає власником майна, яке належало сину, зниклому за дивних обставин, і матері-алкоголічці, що померла незабаром після одруження з Бутком.

Поза сумнівом, довіра до правоохоронних органів нівельована самими мусорами. Але і довіра до “патріотів” зникає, у першу чергу, через такі кейси. Коли під патріотичним шлейфом прикриваються цілком реальні злочини проти людей.

Нагадайте, будь ласка, куди зникли пости про знищення олімпійського коледжу Івана Піддубного? Де бійки спостменів з мусорами, червоно-чорні прапори під ВРУ та сотні шерів у фб?

А закінчилось усе дуже просто: зайшла ревізійна комісії до коледжу виявилось, що там так накерували, що перевірки тривають і триватимуть ще довго.
А сам коледж чомусь далі спокійно функціонує і ніхто його не закрив.

Пора перестати вестись на гасла та прапори і почати усвідомлювати, що умовних патріотів слід оцінювати за спільними, зрозумілими правилами.
Бо далі ще більше розчарувань і маргіналізації, яка грає на руку русні, мусорам та іншій нечисті Відкрити / Коментувати

2020-10-23 18:01:04 ​Сергій Притула - це початок нової сильної, якісної проукраїнської історії.
І вона має початись у Києві.
Проголосуйте пацани і дівчата

Скоро будуть пости, трохи був занятий Відкрити / Коментувати

2020-08-16 12:01:37 ​У 2013 ми вийшли на вулиці не за відповіддю на якісь суто внутрішні питання типу змінити форму правління чи внести поправки в Конституцію, чи прости Боже, якусь угоду з ЄС.
Це була абсолютно природна боротьба за загальнолюдські цінності — свободу, гідність, верховенство права, незалежність.
На жаль, в той момент нашою тактичною перемогою не скористались наші сусіди, які так само потерпали від диктаторського режиму та його побічних ефектів — візантійщини, корупції, цензури, тотального мусорського свавілля. Велика кількість людей підтримувала події в Україні, а самі диктатори і мусорська меншість відверто боялась такого у себе вдома. Однак, тоді до весни народів не вистачило.
А так хотілось мінімум Сирію в Росії.
Прикро.

Зараз у сусідній Білорусі відбувається абсолютно дзеркальна до 2013 року ситуація. Людей глибоко дістало, і вони вийшли на вулиці відстоювати загальнолюдські цінності — право на вільні вибори, реальну участь громадян в управлінні своєю державою, а коли масово зіткнулись із мусорським терором — то проти нього. Велика частина українців захоплюється здетонувавшим народним протестом, а верхівка наших мусорів, особливо тупа свиня Геращенко, який зазвичай відкриває рота з приводу і без, забився в щілину і вже тиждень не відсвічує

Бо вони бояться навіть подумати, що одного дня на них чекатиме те ж саме.

При цьому в Україні тупо кожен тиждень мусора калічать, гвалтують, вбивають людей. Замовляють громадських активістів або виконують ці замовлення. Від мусорського свавілля у нашій державі не застрахований ніхто. І вони готові продовжувати, поки не доберуться до кожного з нас.

Однак, у нас є шанс під резонансом білоруського прикладу превентивно натиснути на вироджену українську мусорську систему. Поки що мирно і в законний спосіб.

Нам треба спробувати врятувати себе від розгортання терору, який в останні дні демонстрували вдома білоруські мусора. Тобто, просувати закони, що посилять покарання мусорів за злочини, вимагати скорочення штату спецпризначенців, вивести з підпорядкування МВС Нацгвардію, заборонити проведення широких антитерористичних операцій без попереднього погодження Верховної Ради, посилити відповідальність за покривання злочинів кентів по службі, ну і таке інше, вигадати є кому.

Звісно, у разі будь-якого можливого замеса в Україні ми з вами підемо звичним для себе шляхом — починаючи зі сміттєвих баків і закінчуючи фізичним опором у будь-який доступний спосіб. Однак, поки триває білоруський протест, а з-під шконки, куди забилась прогнила верхівка українського МВС, не лунають звуки, слід випробувати механізм еволюційних змін. Але для цього треба чітка демонстрація суспільного запиту.

Може врятуємось від справжньої громадської війни, бо за Maserati своїх тещ, вони будуть вбивати Відкрити / Коментувати

2020-07-31 13:17:51 ​За перші 48 годин друзі Каті Гандзюк:
- Опитали свідків;
- Зробили фоторобот виконавця;
- Провели експертизу кислоти;
- Отримали відео з камер спостереження.
Через рік після нападу на Катю Гандзюк про цю справу знало 89% українців; 84% вважали напади на громадських активістів важливою проблемою.
Про громадську ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк» чуло 34%, довіряють 85%.
Через півтора роки на слуханні по імпічменту Президента США про справу вбивства Каті розповідали в Конгресі.
Виконавці отримали терміни ув’язнення, а екстрадований з Болгарії посередник та організатор, а також один з замовників – чинний голова обласної ради Херсону Владислав Мангер – в СІЗО.
Двоє замовників ще на свободі, а також не покарані правоохоронці, які покривали та саботували розслідування
Прийдіть сьогодні о 19:00 на Богомольця 10 під Міністерство мусорів.
Підтримайте людей, які два роки борються, вимагайте розслідування для всіх причетних та згадайте Катю Гандзюк. Відкрити / Коментувати

2020-07-24 13:34:47 ​Смерть Олексія Кучапіна


Абсолютна справедлива недовіра до правоохоронних органів, викликає у громадськості відразу реакцію.
Смерть цього чоловіка навіть пробила умовну політично-активну бульбашку і вийшла на широкий загал.
Причиною цьому є те, що «він займався рослідуванням продажу дітей, рабства і т.д» ніякої політики, ніякого антикорупції - абсолютно нетоксична тема, майже як котики.
Нав’язаний російський наратив, для зменшення впливу громадянського суспільства на владу.
Але... чи нетоксична все ж тема?

Олексій Кучапін був керівником ГО «Дом Мілосердія», яке фінансується російською православною церквою.
Робота з такою проблематикою як бездомні, тісно пов’язана з церквою, впершу чергу - церква та монастирі експлуатують безкоштовну робочу силу, контролюють жебраків, які побираються біля церков.
Багато релігійних реабілітаційних центрів, не відрізнити від тюрем.
Першим гучно про зникнення Олексія, написав батюшка УП МП Захарій Керстюк.
Далі підключився офіційний інстаграм ГО «Бездомниє юа». В якому публікуються матеріали “Страни ua” відверто проросійського ЗМІ.
Кучапіна знайшли мертвим в одній з «багатьох квартир», які організація орендує для реабілітації бездомних.

Вчора обставини смерть, викликали багато питань, закривавлений диван навіть став анімованим символом для постів та івенту під МВС на який вже прийшла більш широка громадськість, яка потрапила під вплив першої реакції від цієї трагедії (злочину?)
Але вже сьогодні дивним чином Захарій Керстюк і члени ГО «Дом мілосердія» не мають претензій до поліції і збираються знову кормити безхатьків на південому Вокзалі в честь Олексія Кучапіна.

Громадянське суспільство повинно все ж аналізувати інформацію і не потрапляти в такі пастки Відкрити / Коментувати

2020-07-20 21:00:34 Якби я цим літом збирав політичний проект, то точно основною цілю була б Маша Єфросініна, впевнений, що вона зараз «найцінніший актив на ринку»

Українському політичному істеблішменту давно не вистачає нової, яскравої жінки з цінностями та високим рейтингом впізнаваності

Дружина Тімура «каких тебе ещё блядь реформ не хватает» Хромаєва ідеальний варіант для поповнення, або створення нової команди.
Завданням з яким не впорались, ні Порошенко, ні Зеленський

Всі гроші і сили за Єфросініну.
Як казав про свій трансфер до Мілану Златан Ібрагімович: «Галіані не піде з нашого дому, поки я з ним не поїду» Відкрити / Коментувати

2020-07-17 14:30:01 ​Чудова книга Шабловського «Танечні ведмеді» точно відображає, те що відбувається другий день під ВРУ.
Звісно там не написано, що в жовтні в Україні місцеві вибори, де вже Порошенко хоче взяти мінімальний «реванш»

Там про дресерованих циганами ведмедів, які навіть стаючи вільними, при загрозі починають знову танцювати
Стояти біля сцени, розтягувати банери, а не виламувати двері Верховної Ради та перевертати машини в урядовому кварталі за українську мову Відкрити / Коментувати