Мене часто питають чи комфортно мені викладати дітям і як я їх | Безодня | pulsarmag

Мене часто питають чи комфортно мені викладати дітям і як я їх витримую

Насправді у мене дуже рідко виникали моменти коли я відчувала, що мені треба "витримати" учня. Як не дивно, 90% таких випадків траплялася тоді, коли я викладала якраз не дітям, а деяким пихатим дорослим — серед моїх підопічних є і люди за 30, бо вчитися ніколи не пізно. До того веду, що викладацька тяга базується (мала б...) на тому, що тобі це подобається, тобі в цьому середовищі комфортно, а там, де тобі комфортно, людина має почувати себе абсолютним володарем ситуації і пункт "витримаю чи ні" взагалі не порушується

Це вже третій рік як я нонстопом для когось вчітєль бєалогєї, хоча перші мої викладацькі спроби були ще у середній школі, коли я викладала англійську та німецьку для двох школярів і я досі думаю про те шо кращого заняття просто не існує. Мене дуже ображало, коли однокласники мене обзивали (боже мой я реально думала шо це щось обідне) "майбутньою учілкою", а все через те, що мій викладач фізики дуже хотів, щоб я пішла в педагогічний на вчителя фізики. В школі я огризалася і казала "пф та яка з мене учілка", а під час вступної кампанії все ж обрала "середню освіту" серед подач на вступ, хоч і ближче до кінця списку, шоб мама не кричала. А вона врешті все одно побачила і потім кричала ахаха. Думала не дай боже ото по пятому пріоритету пройду — мама родная. Краще уже на ФІТ

І не можу пояснити чому, але чомусь досі трігерить коли бабуся питає всоте, чи буду я ото вчителькою біології після диплому. І я їй кожного разу з досадою та роздратуванням кажу "НІ НЕ БУДУ, я буду ну там в лабораторії шось робити, бабуся, ну шо ти ото начинаєш?". Насправді ж мене бісить не те, що біолога ототожнюють з вчителем біології. Мене бісить те, що мій диплом справді не дасть мені права бути "законним" вчителем, адже педагогічну практику уже для нас давно скасували. Шкода

Просто хочеться, щоб вчителями ставали люди, яким це хочеться, а не які не пройшли на "нормальні спеціальності". Щоб сама програма навчання вчителів уже нарешті змінилася — бо нині світ не готовий отримувати "нових спеціалістів" зі старими знаннями. Щоб у державні школи частіше та охочіше допускали спеціалістів-самоучок, які подобаються дітям та розробляють свої методики, бо не спаплюжені бабусиними протоколами ведення уроків. Ще неймовірно хочеться, щоби у приватному секторі об молоду гвардію прогресивних та палких не витирали ноги — бо всі ми знайомі з історіями, як хтось десь звільнився через жахливі умови праці і нині працює лише як репетитор або взагалі забив та й пішов у щось інше

Мрію колись відкрити свій навчальний хаб — ні, не школу, школа то для сильних духом, — та зібрати там бубочок типу Женічки, знайти ще хіміків та фізиків і зробити царство науки без оцих всих душних дядь і тьоть, які дітей терплять. Може колись і зробимо, а поки шо, просто сидим і набираємося безцінного досвіду

це я все до чого? а ні до чого, просто доставка довго їде, от я і пишу шось