Ну що ж, 'гігант' українського медіа-ринку, медіагрупа Ахметов | Медіа, людина, держава

Ну що ж, "гігант" українського медіа-ринку, медіагрупа Ахметова «Медіа Група Україна», просто зник.

Так трапляється з усім, що створено державою, бо це, як і сама держава, просто бюрократичний трюк, а не продукт ринкової активності з метою задоволення людських потреб.

Пропаганда обслуговує інтереси начальства і задовольняє виключно потреби вузького кола осіб за рахунок коштів конфіскованих у населення.

Той факт, що операційна діяльність пропагандистських ЗМІ здійснювалася окремими особами - "олігархами" - нічого не міняє по суті. Вони не володіли цими активами і не створювали їх "на свої" - гроші надходили з бюджету прямо, на фінансування їхньої основної діяльності, або у непрямий спосіб, через політичну рекламу та інші вливання. Ліцензії були фактичним монопольним привілеєм наданим саме цим людям, які вірно служили начальству.

Тепер, коли грошей в бюджеті немає, а пропаганда обмежена вузьким колом питань "ситуації на фронті" потреби у начальства у великому медійному господарстві немає. Достатньо одного, офіційного каналу. Тим більше, що і для відносин з олігархами більше немає підстав - відмивати з бюджету через "їхні" підприємства нічого, та і самі підприємства занепадають, бо ніколи не були частиною ринку, або просто зруйновані війною.

Події останнього часу нагадують, що в Україні дійсно не існує цензури. Просто вона не потрібна, коли всі більш-менш помітні медіа - державні, тобто живуть за рахунок бюджету.

Поганою новиною є те, що такий стан медіа нічим не відрізняється від ситуації в тій же Росії, де всі ЗМІ є службою адміністрації президента. Те саме відбувається і у нас. По іншому бути і не могло, тому що медіа - це ринковий сервіс і його стан відбиває рівень розвитку ринку. Немає ринку, немає медіа - це закон. Ми просто звикли плутати пропаганду і медіа, які зовні дуже подібні, бо застосовують однакові технології і професійні навички. Втім, вони протилежні за своїм місцем і функціями.

Ми спостерігаємо не занепад медіа, які в Україні давно практично вмерли, а занепад пропаганди, тому що знову таки, працює закономірність, за якою держава паразитує на економічній діяльності людей. І коли економічна діяльність практично знищена державним втручанням, то і сама держава починає відчувати брак ресурсів, починає згортати ті "проекти", без яких може надалі існувати. Саме цим обумовлене згортання діяльності ТБ і інших каналів поширення пропаганди.

Коли обсяг пропаганди падає, це означає, що держава все більше покладається на свій головний інструмент - агресію. Більше насильства в усіх сферах життя людей за рахунок отриманих з-за кордону грошей.

Власне, українці це відчувають і їдуть з України. Не від України, яку вони обожнюють, а від держави, яка заважає їм жити і боронити свою землю від ворога.